Особливості управління збутовою політикою підприємства в умовах ринкової економіки

Управління збутовою політикою

При використанні маркетингового підходу до управління збутовою політикою необхідно враховувати ключові фактори успіху (рис. 2.3), до яких належать цільовий ринок, асортиментна політика, збутовий персонал, заходи мерчандайзингу і від яких залежить позиція підприємства на ринку і результативність збутової діяльності [51, с. 391, 25, с. 154-166, 24, с. 85].

Ключові фактори успіху підприємства у сфері збуту

Рис. 2.3. Ключові фактори успіху підприємства у сфері збуту

Розглянемо більш детально ключові фактори успіху підприємства у сфері збуту.

Цільовий ринок - ключовий фактор успіху збутової діяльності підприємства в ринковій економіці. В умовах жорсткої конкуренції успішність стратегічного управління збутом залежить насамперед від клієнтурної політики підприємства.

Покупці завжди намагаються отримати товар за мінімальною ціною (особливо це стосується ощадливих покупців).

На думку 1.3. Должанського, завдання торговельного підприємства полягає у підвищенні цінності пропозиції і демонстрації її покупцям, що дозволяє уникнути зниження ціни на товар. Акцент на цінність вимагає, щоб збутовий персонал був високомотивований і компетентний [51, с. 391].

Крім того, з метою забезпечення успіху у сфері збуту підприємствам необхідно здійснювати сегментацію ринку, оскільки покупці мають різні потреби і характеризуються різною чутливістю до ціни. Торговельні підприємства повинні вміти позиціонувати пропозицію для різних сегментів, будувати з покупцями стосунки, які сприяють підвищенню цінності товару, що пропонується [51, с. 391].

Поведінка покупців на споживчому ринку залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів, які доцільно подати у вигляді ієрархії - від нижчого до вищого рівня (рис. 2.4).

Фактори нижчого рівня - ті, які безпосередньо обумовлюють поведінку покупців, часто навіть на підсвідомому рівні. Серед об'єктивних факторів нижчого рівня слід виділити природно-кліматичні (пора року, погодні умови, кліматичний пояс), географічні (місце проживання, рельєф території), політико-правові (державний устрій, політична ситуація у державі, правова захищеність населення, розвиненість нормативно-правової бази) і демографічні (щільність населення, міграційні процеси, рівень народжуваності і смертності, структура населення). Серед суб'єктивних факторів до нижчого рівня належать фізіологічні (вік, стать, фізіологічні особливості організму людини, стан здоров'я) і психологічні фактори (темперамент людини, особливості характеру).

Фактори середнього рівня - ті, які свідомо враховуються покупцем при здійсненні купівлі. Серед об'єктивних факторів середнього рівня слід зазначити соціальні (соціальне походження людини, соціальний статус, наявність референтних груп та їх вплив на людину, наявність родини та стан її життєвого циклу, спеціальність та посада), економічні (стан та динаміка розвитку економіки, рівень доходів, інфляційні процеси, співвідношення експорту та імпорту, рівень цін на споживчі товари, стан і динаміка попиту і пропозиції, рівень платоспроможності попиту) та ситуаційні (потреба у конкретному товарі, святкові дні, вплив поведінки інших покупців, вплив реклами). До суб'єктивних факторів середнього рівня належать особистісні фактори (тип особистості, переконання людини, стереотипи, мотиви).

Фактори, які визначають поведінку покупця на споживчому ринку

Рис. 2.4. Фактори, які визначають поведінку покупця на споживчому ринку

Фактори вищого рівня - ті фактори, які враховуються в останню чергу (після врахування факторів нижчого і середнього рівня) і за певних обставин. До об'єктивних факторів вищого рівня можна віднести культурні (рівень освіти у державі, розвиток мистецтва) та техніко-технологічні (розвиток науки і техніки, наявність у продажу товарів ринкової новизни, упровадження новітніх технологій). Серед суб'єктивних факторів вищого рівня слід зазначити ціннісні фактори (набір цінностей людини, прагнення до розвитку особистості, пізнавальні процеси).

Ключовими факторами успіху підприємства на ринку є також уміння втримувати покупців і залучати нових. Залежно від міри реалізації цих завдань можна отримати частковий провал, повний провал, успіх або частковий успіх. Для визначення результату доцільно розробляти "клієнтурну" матрицю, запропоновану І.В. Бондаренком (рис. 2.5).

Як зазначає Д Блекуел, тип постійних покупців може вплинути на рішення інших покупців на користь цього торговельного підприємства - через підсвідоме бажання відповідати іміджу підприємства [25, с. 162].

"Клієнтурна" матриця [30, с. 264]

Рис. 2.5. "Клієнтурна" матриця [30, с. 264]

Ключовим фактором успіху підприємства у сфері збуту є асортиментна політика. Глибина, широта і гармонійність асортименту товарів часто визначають вибір покупцем певного торговельного підприємства для здійснення купівлі [25, с. 154] (особливо це стосується ощадливих покупців, для яких асортимент товарів, поряд з рівнем цін, є вирішальним фактором здійснення купівлі). Велике значення при цьому має класифікація покупців навіть за такими характеристиками, як стиль життя покупця, його вподобання стосовно форми і якості упаковки, форми використання товарів [25, с. 154-155].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління збутовою політикою» автора Балабанова Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості управління збутовою політикою підприємства в умовах ринкової економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. Збутова політика підприємства в умовах маркетингової орієнтації

  • Предмет, мета, завдання та зміст навчальної дисципліни "Управління збутовою політикою"

  • Розділ 2. Збутова політика в системі маркетингового менеджменту підприємства

  • Особливості управління збутовою політикою підприємства в умовах ринкової економіки
  • Розділ 3. Збутовий потенціал як основа забезпечення управління збутовою політикою підприємства

  • Система забезпечення управління збутовою політикою

  • Частина 2. Процес управління збутовою політикою підприємства

  • Маркетингові стратегії управління збутом

  • Методи прогнозування збуту

  • Розділ 5. Організація збутової діяльності підприємства

  • Організаційні зміни під час реалізації збутової політики підприємства

  • Розділ 6. Мотивація в системі управління збутовою політикою підприємства

  • Стимулювання збуту: сутність і заходи

  • Розділ 7. Маркетинговий контроль у системі управління збутовою політикою підприємства

  • Аудит системи управління збутовою політикою підприємства

  • Частина 3. Аналіз управління збутовою політикою підприємства

  • Вибір цільового ринку

  • Позиціонування підприємства на ринку

  • Резюме

  • Розділ 9. Діагностика процесу управління збутовою політикою підприємства

  • Діагностика організації збутової політики

  • Діагностика процесу маркетингового контролю збутової політики

  • Розділ 10. Оцінка ефективності управління збутовою політикою підприємства

  • Оцінка внутрішньої ефективності управління збутовою політикою підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК