Концепції інтенсифікації комерційних зусиль і традиційного маркетингу часто сплутують. Т. Левітт розмежовує їх таким чином.
Комерційні зусилля зі збуту - це зосередженість на потребах продавця, а традиційний маркетинг -зосередженість на потребах покупця. Комерційні зусилля зі збуту - це турбота про потреби продавця з перетворення продукту в готівку, а традиційний маркетинг - турбота про задоволення потреб клієнта за допомогою товарів і послуг та низки чинників, пов'язаних зі створенням, комплектуванням і, зрештою, споживанням цього продукту.
Об'єкт основної уваги в концепції інтенсифікації комерційних зусиль є товар чи послуга підприємства, а забезпечення прибуткового збуту вимагає комерційних зусиль і заходів просування. У концепції традиційного маркетингу таким об'єктом є цільова аудиторія підприємства з її потребами і запитами. Підприємство інтегрує і координує всю свою діяльність розраховуючи задовольнити споживачів й завдяки цьому отримати прибуток. За своєю суттю концепція традиційного маркетингу - це орієнтація на потреби клієнтів, підкріплена комплексними зусиллями маркетингу, спрямованими на задоволення споживачів як запоруки досягнення цілей підприємства. Концепція традиційного маркетингу відображає прихильність підприємства до теорії суверенітету споживача. Компанія виробляє те, що необхідно споживачеві, й отримує прибуток за рахунок максимального задоволення його потреб.
Концепція соціально-етичного маркетингу.
Завданням підприємства є визначення потреб та інтересів цільових ринків, які слід задовольняти більш ефективними і більш продуктивними способами, ніж це роблять конкуренти, з одночасним збереженням або підвищенням життєвого рівня споживачів і суспільства загалом.
Концепція соціально-етичного маркетингу породжена сумнівами щодо відповідності концепції традиційного маркетингу умовам, в яких живе людство сьогодні, умовам світу, в якому погіршується якість навколишнього середовища, бракує природних ресурсів, стрімко зростає кількість населення, а стан сфери соціальних послуг незадовільний. Чи завжди фірма, відчуваючи, що обслуговує й задовольняє потреби покупців, діє з урахуванням довгострокових цінностей споживачів і суспільства? Концепція традиційного маркетингу оминає можливі конфліктні проблеми між потребами покупця і тривалим добробутом усього суспільства.
Ці та подібні обставини викликали появу концепції соціально- етичного маркетингу, яка вимагає від суб'єктів ринку узгодження в межах політики маркетингу трьох чинників: прибутків фірми, потреб споживачів і інтересів суспільства.
Концепція маркетингу взаємовідносин.
Умовою успіху підприємства є спрямованість маркетингової діяльності на налагодження тривалих, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами.
Відповідно до цієї концепції, туристичне підприємство не лише вивчає та враховує запити та потреби цільового ринку, а й застосовує більш глибокий індивідуальний підхід до споживача, намагаючись максимально ггі- длаштувати пропонований продукт до його вимог, налагодити з ним стосунки, які потенційного споживача перетворять на постійного.
Маркетинг розширює свої функції, роблячи акцент на взаємовідносинах із споживачами. Тривалі взаємини з клієнтами обходяться набагато дешевше, ніж намагання викликати інтерес до послуг туристичного підприємства у нових споживачів. Туризм є висококонтактною сферою діяльності, де якість пропозиції невіддільна від якості обслуговування. Контактують з клієнтом у ролі продавців практично всі працівники підприємства. Вони стають своєрідною частиною пропонованого туристичного продукту, а маркетинг - невід'ємною складовою філософії всього персоналу туристичного підприємства. Це вимагає нового підходу до управління маркетингом на туристичному підприємстві, а саме застосування концепції маркетингу взаємовідносин.
Концепція маркетингу взаємовідносин виходить з того, що самим лише класичним маркетинговим інструментарієм не вирішити проблем, які постають перед туристичним підприємством, зокрема щодо задоволення потреб і запитів споживачів. Без використання комунікативних і соціальних характеристик (організаційна культура підприємства, осо- бистісні характеристики персоналу, створення атмосфери довіри, безконфліктне вирішення проблемних ситуацій, особисті контакти) ефективність маркетингової діяльності в туризмі обмежена і не допоможе підприємству розвиватися так, як того вимагає ринкова ситуація.
Отже, концепція маркетингу взаємовідносин вимагає зміщення акценту в маркетинговій діяльності з маніпуляцій маркетинговими інструментами на соціальні аспекти взаємодії зі споживачами - розвиток довгострокових взаємовідносин. При цьому мета маркетингової діяльності залишається незмінною - найбільш повне задоволення потреб споживачів. Змінюється лише спосіб її досягнення. За тривалих взаємин задоволення клієнта дає синергійний ефект, що виражається у формуванні прихильності і відданості клієнта продавцю і в його консервативності (небажання змінювати туристичне підприємство при повторних купівлях). Це надзвичайно важливо з практичної точки зору, оскільки в туризмі дуже чітко виявляється ефект Парето - 20% споживачів приносять підприємству 80% прибутку.
Прихильність споживачів слугує своєрідним універсальним критерієм конкурентоспроможності туристичного підприємства, який відображає його здатність утримувати своїх клієнтів. Якщо виробник матеріальних товарів у своєму бажанні досягти успіху на ринку прагне до "нульових дефектів", то виробник і продавець туристичних послуг повинні орієнтуватися на "нульовий відплив клієнтів".
Оскільки відносини налагоджують і зміцнюють люди, то запорукую успіху на ринку є не стільки пропонований туристичний продукт, скільки інтелект, здібності, особисті характеристики персоналу, який здійснює комунікацію зі споживачами туристичних послуг. Відносини зі споживачами при цьому набувають ознак важливого (поряд з фінансовими, інформаційними, матеріальними та ін.) ресурсу підприємства.
Маркетинг, орієнтований на ринок приводить клієнтів в офіс туристичного підприємства, але від цього буде мало користі, якщо працівники не виправдають очікувань споживачів. Персонал повинен бути спроможним слідувати за побажаннями клієнтів, аналізувати їх і знаходити вихід з нетипових ситуацій.
У межах маркетингу взаємовідносин туристичне підприємство має визначити рівень, на якому воно бажає будувати стосунки з різними сегментами ринку та окремими споживачами. Необхідно розрізняти такі рівні взаємовідносин із споживачами:
■ пасивний (менеджер продає продукт і надалі не вдається до жодних дій);
■ реагувальний (менеджер продає продукт і просить клієнта звертатись у разі виникнення проблем);
■ відповідальний (через деякий час після продажу продукту менеджер цікавиться думкою клієнта про якість отриманих послуг);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи маркетингу у туризмі» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепції маркетингу“ на сторінці 2. Приємного читання.
