Вибір методу ціноутворення залежить від внутрішніх факторів (маркетингової стратегії, стратегічних цілей, забезпеченості ресурсами, етапу життєвого циклу продукту, його якісних характеристик, ступеня новизни), а також зовнішніх факторів, про які вже йшлося. Зрештою, вибір методу ціноутворення зумовлює реальна ситуація, що склалася на ринку.
У сукупності ціна конкретного продукту визначається взаємним впливом трьох груп чинників:
• індивідуальних витрат виробництва і збуту;
• станом попиту;
• рівнем конкуренції на ринку.
З урахуванням цього впливу у практиці маркетингу всі методи ціноутворення можна поділити на три групи: методи ціноутворення, орієнтовані на витрати, попит і конкуренцію.
Формуючи цінову політику, туристичне підприємство повинно використовувати методи цих трьох груп у поєднанні, оскільки орієнтація тільки на одну з них зменшує ефективність цінової політики і навіть призводить до прямих або непрямих збитків.
Методи ціноутворення, орієнтовані на витрати
Ціноутворення на основі витрат засновано на калькуляції витрат виробництва, обслуговування, накладних витрат, бажаного прибутку. Ці методи часто використовують підприємства, які прагнуть передусім отримати прибуток від інвестицій. При цьому визначають межу ціни, нижче від якої вона не повинна впасти.
Проте, ці методи не враховують низку факторів, зокрема:
• рівня попиту на туристичний продукт;
• чутливості клієнтів до цін;
• рівень цін конкурентів.
Усе це заважає правильно обрати ціну, яка б забезпечила реалізацію маркетингових цілей.
Однак методи ціноутворення на основі витрат мають і переваги: по- перше, якщо підприємство може досить точно визначити структуру своїх витрат, то визначення ціни туристичного продукту значно спрощується; по-друге, застосування цього методу основними конкурентами підприємства створює умови для зниження цінової конкуренції; по- третє, у підприємства з'являється можливість приділяти значно менше уваги коливанням попиту на продукти (звичайно, якщо його рівень і без того досить високий).
Методи ціноутворення, орієнтовані на витрати:
■ метод витрати плюс прибуток (собівартість плюс надбавка);
■ метод, орієнтований на аналіз беззбитковості та забезпечення цільового прибутку.
Метод витрати плюс прибуток. Визначаючи ціну виробник туристичного продукту чи послуги, до витрат виробництва додає суму запланованого прибутку. Туристичні агенти чи інші організації, які здійснюють продаж туристичного продукту чи послуги, при визначенні ціни за цим методом до витрат, пов'язаних з придбанням такого продукту, додають націнку, яка має забезпечити покриття витрат та отримання очікуваного прибутку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи маркетингу у туризмі» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи ціноутворення“ на сторінці 1. Приємного читання.
