Рис. 9.1. Модель процесу комунікації
Звернення (послання, повідомлення) - це інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. При формуванні звернень використовуються вербальні (словесні, текстові) і неве- рбальні (жести, характерні пози) форми комунікації. Це може бути рекламний ролик, рекламне звернення чи стаття в газеті чи журналі, повідомлення по радіо тощо.
Перешкоди (шуми) - незаплановані спотворення інформації через втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища. До таких факторів належать, наприклад, звернення фірм-конкурентів. Вирізняють три типи перешкод:
• фізичні перешкоди - накладання інформації, ушкодження носіїв рекламної комунікації (поламаний рекламний щит, вимкнення електроенергії, помилки в тексті реклами тощо);
• психологічні перешкоди - неадекватне сприйняття певних кодів, причиною якого стало ігнорування національних особливостей, політичних, релігійних аспектів, що провокує негативну або неадекватну очікуванням підприємства реакцію споживача;
• семантичні перешкоди - неоднозначне, неадекватне очікуванням підприємства сприйняття деяких понять, зокрема назв торгових марок,
слоганів, текстів звернень, що часто стає наслідком немилозвучності назв в інших мовах, недосконалості рекламних текстів і потребує від фірми їх заміни.
Декодування - спосіб розшифровування споживачами звернення, внаслідок якого символи, що надходять комунікаційними каналами, набувають для споживача конкретного значення і він отримує певну інформацію. Передумовою декодування є вимога готовності цільової аудиторії до адекватного тлумачення цих символів і до дій у напрямі, передбаченому відправником звернення. Систему декодування визначають також характеристики адресата, індивідуальні та соціальні - рівень культури, інтелекту, почуття гумору тощо.
Декодування передбачає такі основні етапи впливу на споживача:
• поінформованість (ознайомлення зі зверненням);
• розуміння (інтерпретація та оцінка);
• запам'ятовування (утримання в пам'яті).
Канал комунікації об'єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом. Надання інформації здійснюється через телебачення, відео, журнали, газети, рекламні щити тощо.
Одержувач інформації - цільова аудиторія, якій призначається звернення. Передусім це споживач, якому передається інформація про продукцію підприємства. Одержувачі інформації значно відрізняються за особистісними, культурними, освітніми, сімейними, соціальними та етнічними ознаками, що зумовлюють їхню реакцію на отримане комунікативне повідомлення. Одержувачами можуть бути як споживачі, так і посередники. Споживачів у маркетингових комунікаціях розподіляють так:
• споживачі продукції даного підприємства;
• споживачі продукції конкурентів;
• потенційні споживачі (вони могли б придбати пропонований продукт, але поки що цього не роблять з різних причин);
• абсолютні неспоживачі (вони не мають можливості придбати пропонований продукт або їм заважають якісь складні обставини).
Також цільовою аудиторією є не тільки безпосередні споживачі, а й ті, хто впливає на ухвалення рішення про купівлю: для лікувально- оздоровчого туризму - лікарі, спортивного туризму - тренери, спортсмени та ін.
Зворотна реакція - дії споживачів у результаті контакту зі зверненням. Ідеальний результат - купівля пропонованого продукту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи маркетингу у туризмі» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9 КОМУНІКАЦІЙНА ПОЛІТИКА“ на сторінці 3. Приємного читання.
