Кожен послідовник намагається досягти незначної конкурентної переваги на своєму цільовому ринку (територіальне розміщення, процес обслуговування, фінансові привілеї), не вдаючись при цьому до агресивних дій стосовно конкурентної структури ринку, що вже склалася (на відміну від челенджера, який намагається змінити її на свою користь).
Маркетингова діяльність послідовника характеризується такими ознаками:
• ефективним сегментуванням ринку з метою уникнення конфронтації з іншими фірмами;
• зосередженням уваги на показниках прибутковості, а не на підвищенні ринкової частки;
• орієнтацією на обмежені, а не повномасштабні конкурентні дії;
• мінімізацією витрат на інновації.
Доцільність стратегії послідовника пояснюється тим, що весь ризик стосовно продукту і ринку збуту покладається на ринкового лідера. Інноваційна діяльність, як відомо, пов'язана з великими витратами і великим комерційним ризиком, а послідовник же наслідує тільки вдалий, перевірений ринком досвід ринкового лідера. Тому витрати і ризик послідовника значно менші, що уможливлює підвищення прибутковості його діяльності.
Прямування за лідером може бути повним (тобто "крок у крок"), частковим (за деякими маркетинговими аспектами) або вибірковим (з метою вдосконалення деяких елементів діяльності ринкового лідера). Залежно від характеру цього прямування виокремлюють три різновиди стратегії послідовника:
■ стратегія компіляції;
■ стратегія імітації;
■ стратегія адаптації.
Стратегія компіляції передбачає використання маркетингової стратегії ринкового лідера в повному обсязі (в аспекті продуктової, цінової, збутової та рекламної діяльності).
Стратегія імітації полягає в наслідуванні окремих елементів стратегії лідера, але із внесенням деяких відмінностей у структуру та характеристики продукту, рекламу, цінову політику тощо.
Стратегія адаптації передбачає використання послідовником продукту лідера як основи для вдосконалення або пристосування до певного ринку збуту. Дуже часто стратегія адаптації слугує базою для переходу послідовника в ранг челенджера (наприклад, якщо вдосконалення продукту є суттєвим і спричиняє підвищення його конкурентоспроможності).
Послідовник більш конкурентно вразливий за лідера, челенджера та нішера, що може стати підставою для конкурентного нападу на нього. Тому він змушений поліпшувати якість своїх продуктів, зменшувати витрати, виходити на нові ринки збуту.
Маркетингові стратегії нішера
Нішери - це підприємства, які обслуговують невеликі сегменти ринку, що залишились поза увагою великих підприємств.
Стратегія ринкового нішера є однією з провідних маркетингових стратегій. Ця стратегія розглядається у стратегічному маркетингу з різних позицій, що є наслідком застосування різних класифікаційних факторів маркетингових стратегій.
За класифікацією М. Портера, стратегія ринкового нішера, яку ще називають стратегією фокусування, або концентрації, є різновидом конкурентних стратегій фірми, поряд зі стратегіями цінового лідерства і диференціації.
Як різновид конкурентних стратегій фірми, за класифікацією Ф. Котлера, стратегія ринкової ніші є альтернативною стратегіям ринкового лідера, челенджера та послідовника.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи маркетингу у туризмі» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види маркетингових стратегій“ на сторінці 11. Приємного читання.
