• o доцільність збереження обмежених природних ресурсів;
• o бажання зменшити постачання товару на зарубіжні ринки і підвищити на нього ціну, як це роблять країни - експортери нафти, що входять до ОПЕК
Основною причиною встановлення імпортних квот є бажання керівництва відповідної країни обмежити обсяг певних товарів, що ввозяться в країну. Це роблять або з метою захисту інтересів місцевих товаровиробників, або для того, щоб привернути декілька постачальників даного товару і потім шляхом видачі ліцензії обрати найбільш прийнятного з них.
Ембарго можна розглядати як окремий випадок квотування. Встановлення ембарго має за мету повну заборону імпорту або експорту певного товару або всіх товарів стосовно конкретної країни. Зазвичай, ембарго застосовується для досягнення визначених політичних цілей. Ембарго може бути встановлене окремою країною або оголошено наднаціональними організаціями, наприклад такою, як Організація Об'єднаних Націй (ООН). В якості прикладу повної заборони на торгівлю з іншою країною можна навести оголошене США ембарго на торгівлю з Кубою.
Добровільне обмеження експорту (ДОЕ) - це один з варіантів експортної квоти. Воно вводиться окремою країною відносно експорту своїх товарів на прохання іншої країни. У разі невиконання такого прохання страна-прохач може прийняти строгіші заходи відносно імпорту товарів, аж до введення ембарго. Тому у разі виникнення подібної ситуації на рівні країн приймаються обмеження, що влаштовують обидві країни. Класичним прикладом встановлення добровільного обмеження експорту є ухвалення відповідних рішень урядом Японії і виробниками автомобілів Японії на обмеження їх постачань в США.
Ліцензування також є одним із методів обмеження експортних і імпортних операцій. Воно є системою письмових дозволів державних органів країни на імпорт або експорт товару протягом певного терміну. Ліцензії, що видаються, зазвичай поділяються на генеральні, індивідуальні та автоматичні. Генеральні ліцензії видаються на тривалий термін для імпорту або експорту товарів з окремих або всіх країн. Для експорту або імпорту певних товарів конкретної фірмою їй видаються індивідуальні ліцензії, а у тому випадку, коли держава контролює імпорт окремих товарів, воно видає автоматичні ліцензії.
При встановленні державної монополії зовнішньої торгівлі здійснюється повний контроль за імпортними і експортними операціями. Для цього створюються спеціальні державні структури, які такий контроль здійснюють. Разом із вказаними вище нетарифними бар'єрами окремі країни використовують й інші форми нетарифного обмеження зовнішньоекономічної діяльності наприклад такі, як адміністративна тяганина і вимоги використання місцевих ресурсів при виробництві товарів. Такі заходи направлені на захист інтересів місцевих виробників, хоча деколи вони торкаються й інтересів споживачів.
В чому полягають особливості міжнародної інвестиційної діяльності?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний маркетинг» автора Барановська М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Як визначити поняття "мито"?“ на сторінці 2. Приємного читання.
