У сучасному розумінні поведінка споживачів - це всі ті економічні, соціальні та психологічні аспекти, які виникають у процесі підготовки та здійснення купівлі, а також використання придбаного продукту, включаючи передання набутого досвіду іншим; це дії, які здійснюють окремі особи, купуючи і використовуючи продукцію чи послуги, це розумові та соціальні процеси, які передують цим діям або настають після них.
Для оцінки поведінки споживачів використовують інтердисциплінарний підхід. Так, економічні науки допомагають знайти відповідь на запитання, який дохід мають споживачі, як вони його розподіляють, за якою ціною вони хотіли б придбати той чи інший продукт, як можна оцінити розмір попиту і пропозиції товарів тощо. Психологія допомагає зрозуміти мотиви та стимули поведінки споживачів; етнографія - особливості походження, розселення, стосунків, культури і побуту народів; симптоматологія - зовнішні ознаки як виявлення сутності явищ; герменевтика допомагає пояснити й інтерпретувати тексти й ін.
Досліджуючи поведінку споживачів, удаються до кількох теоретичних підходів. Найвідоміші з них такі:
В економічній теорії розглядаються рішення покупців як наслідок раціональних, тобто логічних послідовних підрахунків. Індивідуальний покупець намагається витратити свій дохід на товари з таким розрахунком, щоб найбільшою мірою задовольнити свої запити та смаки. Проте, за певними оцінками, лише 25 % купівель здійснюють таким способом.
У мотиваційній теорії, зазначено, що справжні причини купівлі товарів не завжди є усвідомленими. Мотивація, що лежить в основі поведінки людей, є наслідком постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих, чуттєвих, інтелектуальних, а також культурних і фізіологічних потреб.
Нині відправним моментом дослідження поведінки споживачів є побудова і вивчення відповідних моделей. Моделі поведінки споживачів - це концептуальні схеми, які систематизують інформацію про те, як і чому приймаються рішення про купівлю товарів (послуг). Завдяки використанню таких моделей можна краще зрозуміти поведінку споживачів, а отже, ефективніше використати маркетинговий інструментарій.
Процес прийняття рішень споживачем про купівлю відбувається внаслідок впливу таких груп чинників: чинники зовнішнього впливу, у тому числі маркетинговий інструментарій і зовнішнє соціально-економічне середовище; чинники так званої чорної скриньки споживачів; ситуаційні впливи (рис. 1).
Рис. 1. Процес прийняття споживачем рішення про покупку
Модель розпочинається з попереднього осмислення споживачем свого наміру прийняти конкретне рішення, щось придбати, усвідомити здійснене.
Вихідний момент прийняття рішення про купівлю - розуміння проблеми, тобто різниці між бажаною і реальною ситуацією. Розуміння проблеми може бути простим (констатація браку в споживача певних товарів) або складнішим (відчуття дискомфорту, погіршання іміджу), що констатує покупець самостійно, або цей процес стимулюють зовнішні чинники (наприклад, реклама).
Розуміння проблеми спонукає споживача до пошуку інформації стосовно способів і методів її розв'язання. Тут передусім використовується внутрішній пошук, тобто намагання знайти інформацію у власному досвіді. Якщо цього замало, а ризик прийняття неправильного рішення дуже великий, то починається зовнішній пошук (періодичні видання, рекламні буклети, виставки, презентації, досвід інших споживачів тощо).
Кінцевий результат пошуку інформації - створення набору альтернатив або варіантів купівлі, які споживач має оцінити з погляду найоптимальнішого розв'язання своєї проблеми, а також з погляду наявних обмежень. Оцінювання альтернатив здійснюється на підставі використання об'єктивних (функціональні характеристики продукції, упаковка, ціна, якість) і суб'єктивних критеріїв (престиж торгової марки, імідж, унікальність, популярність). Однак досить часто споживач приймає рішення - вибирає альтернативу - імпульсивно, тобто стихійно, під впливом емоцій і почуттів, а не фактів. Саме так здійснюється близько третини всіх купівель.
Останній етап цього процесу - поведінка після купівлі, тобто порівнювання споживачем придбаного товару зі своїми надіями чи сподіваннями. У результаті споживач відчуває задоволення чи розчарування. Якщо ж виникає розчарування, то слід з'ясувати причини такої ситуації.
Згідно з теорією Ховарда і Шета існують три варіанти процесу прийняття рішень про купівлю (табл. 4).
Таблиця 4
ВАРІАНТИ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО КУПІВЛЮ
| Рутинний | Дешеві товари повсякденного попиту | Використання внутрішніх джерел інформації; етапів пошуку інформації та оцінки альтернатив майже немає; рішення про купівлю приймається за звичкою |
| Обмежений | Товари середньої вартості | Зусилля і час на купівлю незначні; середня кількість критеріїв і варіантів вибору; джерело інформації, як правило, друзі чи знайомі |
| Розширений | Товари високої якості | Значні зусилля і тривалий час для здійснення купівлі; повною мірою наявні всі п'ять етапів прийняття рішень про купівлю |
Процес прийняття рішень про купівлю, як правило, відбувається за різних ситуаційних впливів. Це вносить відповідні корективи, сприяє або заважає прийняттю відповідних рішень. Такими ситуаційними впливами є:
• o фізичне оточення: географічне розміщення торговельного закладу, його оформлення, звуки, запахи, освітлення, зовнішній вигляд товару тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерчандайзинг» автора Тягунова Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поведінка споживачів як основа мерчандайзингу“ на сторінці 1. Приємного читання.
