Бал розраховується за формулою:
де N1 - частота згадувань за 1-м місцем, N2 - частота згадувань за 2-м місцем і т.д.
Вивчення специфіки чинників, що впливають на покупців, і моделей їхньої споживчої поведінки.
Покупець у процесі споживання, придбання товарів і послуг задовольняє цілий комплекс своїх потреб (докладно ієрархія потреб описана А. Маслоу в його відомій "піраміді потреб"). Ці потреби настільки різноманітні, що аналіз процесів, методів задоволення кожної з них -безперспективний. Тому, вивчаючи поведінку споживачів, аналізують, по-перше, вплив на них певних чинників; по-друге, виявляють так звані моделі споживчої, купівельної поведінки, що виникають, існують під впливом подібних чинників. Виділяють, як правило, такі моделі купівельної поведінки:
• економічну;
• соціологічну;
• психологічну.
Економічна модель поведінки покупців виходить з того, що при прийнятті рішення про купівлю споживач насамперед керується прагматичними міркуваннями. Покупка - результат послідовних, логічних підрахунків, пов'язаних з оцінкою товару. Мета - максимальне задоволення потреби. У рамках економічної моделі на покупця діють такі основні чинники: особистий (сімейний) доход, ціна товару, експлуатаційні витрати тощо.
Соціологічна модель споживчої поведінки базується на припущенні про те, що на прийняття рішень про купівлю основний вплив роблять соціальне середовище, в якому функціонує особистість, її приналежність до певного соціального класу, соціальної групи, її устремління щодо соціальної стратифікації, можливості "просування" в інший соціальний прошарок. У зв'язку з цим на покупця впливає ряд соціальних і культурних чинників: соціальна приналежність, референтна група, культура, соціальний статус, традиції (у тому числі традиції споживання), соціальне оточення і т.д.
Яскравою ілюстрацією впливу соціальних чинників на споживчу поведінку є ситуація, що склалася в Україні, Росії та інших пострадянських країнах з початком трансформаційних реформ. У зв'язку з серйозним розшаруванням суспільства стали переважними дві тактики споживчої поведінки. Люди з низькими доходами намагалися знайти максимально дешеві товари, не звертаючи особливої уваги на їхню якість. Навпаки, багаті люди віддавали перевагу дуже дорогим товарам. При цьому висока ціна товару розглядалася ними не як гарантія високої якості, а як засіб підтвердження свого соціального статусу.
Тому на початку 90-х рр. широкий розвиток одержують, з одного боку, торгівля на речових і оптових ринках, у магазинах дешевих товарів; з іншого боку - бутіки, у яких робили покупки заможні люди. Подібна тенденція стала змінюватися з середини 90-х рр., коли певне підвищення доходів призвело до появи споживачів, яких уже не цікавив "секонд хенд", а стали приваблювати відносно недорогі, але якісні речі.
В свою чергу, під час економічної кризи 2008-2009 рр., зі зниженням доходів переважної частини населення, численні "бутіки" в значній мірі уступили місце "стоковим магазинам", які пропонували товари за нижчими цінами. В післякризовий період кількість "стокових магазинів" знову скоротилась.
Психологічна модель купівельної поведінки залежить від типу особистості потенційного споживача, особливостей сприйняття зовнішнього світу, способу мислення, життєвого досвіду, нарешті, мотивацій до придбання тих або інших груп товарів, що виникають в процесі функціонування на певному ринку товарів і послуг.
Говорячи про типологію споживчої поведінки, виділяючи відповідні типи покупців, слід нагадати про ті важкопояснювані явища споживчої поведінки, про які уже йшлося у попередньому параграфі при аналізі проблем психографічного сегментування ринку.
Виділити при вивченні споживчої поведінки якусь одну групу чинників, віднести поведінку конкретного покупця лише до однієї з перерахованих моделей практично неможливо. У діях кожної людини, кожного покупця тією або іншою мірою поєднуються різноманітні моделі споживчої поведінки. Проте дослідження показують, що при ретельному аналізі дій будь-якого споживача, можна виділити домінуючий тип, домінуючу модель споживчої поведінки. Правда, для цього необхідно використовувати такі складні методики маркетингового дослідження, як глибинне інтерв'ю, фокус-групи, тестування, різноманітні експерименти, у т.ч. психологічні.
Вивчення мотивації споживачів до придбання товару.
Дана проблема при тому, що вона описується тією або іншою мірою практично в кожному підручнику з маркетингу, дуже далека від вирішення. Мається на увазі відсутність достатніх методології і методів аналізу такої мотивації. Вся справа в тому, що при описі мотивації до придбання товару нерідко плутають поняття "мотив" і "мотивація".
Що стосується мотивів (мотиви - спонукальні причини дій і вчинків людей, в основі яких лежать різноманітні потреби, у результаті усвідомлення яких у людини виникають певні спонукування до діяльності, спрямованої на задоволення таких потреб), то їх дослідження здійснюються досить часто. Під подібними мотивами мають на увазі ті, що безпосередньо пов'язані з чинниками, які впливають на споживчу поведінку (економічні, соціальні, психологічні). Крім того, виділяються мотиви раціональні (купівлі передує оцінка аргументів "за" або "проти" її здійснення) і емоційні (купівля відбувається під впливом внутрішнього імпульсу, без попереднього обмірковування). Виділяють також мотиви свідомі і несвідомі. Не завжди маркетингові дослідження подібних мотивів прості. Наприклад, для виявлення підсвідомих мотивів споживчої поведінки, виділення заглушуваних і витіснених мотивів необхідно дуже кваліфіковано використовувати глибинні інтерв'ю, тести на асоціації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингові дослідження» автора Полторак В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження споживачів“ на сторінці 2. Приємного читання.
