Спеціальні вимірювальні шкали в маркетингових дослідженнях (Остуда, Богардуса, Лайкерта)

Маркетингові дослідження

Сутність та основне призначення всіх спеціальних вимірювальних шкал, а також цілі їх розробки виходять з необхідності підвищення валідності вимірюваної якісної інформації. Дійсно, якщо звернутися до ситуації з визначеннями "добре" або "ще краще" сприйняття товару, то стає очевидною необхідність знайти якщо і не цілком числові індикатори цих позицій (які дозволяють здійснювати математичні операції), то хоча б такі, що дозволять чітко розрізняти ці позиції на шкалах порядку або найменувань.

Шкала семантичного диференціала Осгуда

Ця методика була запропонована Ч. Осгудом у 1952 р. і замислена як спосіб кількісного і якісного вимірювання значень слів (і відповідних їм понять, шкалованих ознак) за допомогою двополюсних шкал, що задаються парами антонімічних прикметників. При цьому на кожній шкалі передбачено сім поділок, що відображають ступінь інтенсивності відповідної якості.

У маркетингових дослідженнях використовується спрощений варіант семантичного диференціалу Осгуда. Випробуваного просять оцінити за рядом характеристик той або інший товар. Потім за аналогічними позиціями оцінюється ставлення до товару конкурента. Випробувані можуть оцінити за тією ж шкалою якості ідеального товару. На основі подібних оцінок будуються відповідні "профілі" власного товару, товару конкурента й ідеального товару (приклад з оцінкою телевізорів, наведений Дж. Евансом і Б. Берманом - рис. 9).

Використання шкали семантичного диференціала Осгуда для оцінки якостей телевізора компанії, її основного конкурента і зіставлення їх з якостями

Рис. 9. Використання шкали семантичного диференціала Осгуда для оцінки якостей телевізора компанії, її основного конкурента і зіставлення їх з якостями

ідеального телевізора [76, с. 56-57] А - марка телевізора даної компанії; В - марка телевізора основного конкурента;

І - оцінка ідеального телевізора.

Шкала Богардуса - це різновид кумулятивної шкали, призначеної для визначення співвідносних позицій різноманітних явищ, товарів тощо. Створена в 1925 р. (одна з найстаріших шкал) і названа "шкалою соціальної дистанцій, оскільки спочатку призначалася для "вимірювання" ставлення населення до представників різних рас і націй. Відповідаючи на поставлені питання, пов'язані зі ставленням до представників різних національних і расових груп, опитуваний повинен був самостійно встановити ту "соціальну дистанцію", яку він хотів би мати між собою і представником відповідної групи.

Шкала Богардуса - різновид порядкової рангової шкали (тобто всі позиції шкали упорядковані за певною ознакою: від найбільш значущої до найменш значущої). Специфіка даної шкали в тому, що респондент, відповідаючи стверджувально на позицію, яка характеризує більш інтенсивний прояв ознаки (наприклад "З"), тим самим сприятливо ставиться і до позицій, де прояв такої ознаки менш інтенсивний (наприклад, позиції "4", "5" і т.д.). Загальний бал ставлення респондента підраховується шляхом додавання значень ознак, за якими одержано сприятливі відповіді, і ділення їх на суму цих ознак. Нижче ми наводимо варіант використання подібної шкали при дослідженні ставлення (рівня прихильності) населення до різноманітних напоїв (рис. 10).

Вивчення ставлення споживачів до різних напоїв за шкалою Богардуса

Рис. 10. Вивчення ставлення споживачів до різних напоїв за шкалою Богардуса

При використанні зазначеної шкали питання респондентам ставиться в такій формі: "Щодо кожного з напоїв, перерахованих на картці, обведіть кружком кожну з позицій (або одну - максимально сприятливу для даного напою), що відповідають Вашій споживчої поведінці". Опитуваний відносно "Кока-коли" обвів кружком позицію "З", а відносно "Міринди" - "5" (чим менший бал, тим позитивніше ставлення). Отже, у першому випадку бал ставлення респондента до напою становитиме - "5" (3 + 4 + 5 + 6 + 7 = = 25:5 = 5), у другому - "6" (5 + 6 + 7 = 18:3 = 6). Таким чином, ми можемо досить коректно позначити кількісно ту перевагу, що "Кока-кола" має перед "Міриндою". Зрозуміло, якщо 6 ми поставили питання у формі: "Наскільки Вам подобається "Кока-кола" або "Міринда"?", передбачивши позиції у відповідях "дуже подобається", "подобається почасти", "зовсім не подобається", ми не змогли б визначити реально різниці, що відокремлює ставлення до одного напою від ставлення до іншого.

Шкала Лайкерта

Ця шкала призначена для зіставлення оцінок ряду упорядкованих номінальних шкал, тобто таких, де є лише загальні відмінності між пунктами, частково упорядкованими як позитивні і негативні. Ми не можемо в цьому випадку стверджувати, що одна з оцінюваних ознак важніша за іншу. Тут ми можемо здійснити підсумовування показників за різними шкалами з тим, щоб потім одержати усереднену оцінку ставлення до якогось товару. У результаті подібні оцінки щодо різних покупців або груп споживачів можна порівнювати.

Така шкала, запропонована Лайкертом, одержала назву "кафетерій" Оскільки ми дізнаємося про вартість кожної "страви", у нашому випадку - про судження, далі сумуємо вартості й одержуємо свого роду загальну вартість "обіду":

У приведеному на рис. 11 прикладі оцінка респондентом кави "Чібо" дещо вища середньої можливої. Загальна оцінка для цього прикладу складається з балів за рядками у такий спосіб (з урахуванням того, що п'ять з наведених суджень - позитивні, а п'ять - негативні).

Зразок побудови впорядкованої номінальної шкали Лайкерта (

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингові дослідження» автора Полторак В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальні вимірювальні шкали в маркетингових дослідженнях (Остуда, Богардуса, Лайкерта)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Маркетинг і маркетингові дослідження

  • Сутність маркетингових досліджень та їхні основні функції

  • Історія і практика організації маркетингових досліджень в світі та в Україні

  • Розділ 2. Маркетингові дослідження та інформаційне забезпечення маркетингу

  • Джерела маркетингової інформації

  • Маркетингова інформаційна система (МІС)

  • Маркетингова розвідка: цілі, джерела і методи одержання інформації

  • Частина II. Система маркетингових досліджень: методи і технології

  • Методологія, методи і технології проведення маркетингових досліджень

  • Організація маркетингового дослідження, його етапи. Проблеми організації збору даних

  • Проектування маркетингового дослідження

  • Програма маркетингового дослідження

  • Замовник і виконавець дослідження

  • Розділ 4. Класифікація методів маркетингового дослідження. Аналіз документів і спостереження

  • Загальна класифікація методів збору інформації в маркетинговому дослідженні

  • Кабінетний (традиційний) аналіз документальної інформації

  • Контент-аналіз (формалізований аналіз) документальної інформації

  • Спостереження і проблеми його використання в маркетингових дослідженнях

  • Класифікація спостережень і методика їх організації

  • Розділ 5. Опитування в маркетинговому дослідженні

  • Анкетне опитування та його різновиди: поштове, пресове, роздавальне

  • Інтерв'ю та його види: особисте, телефонне, глибинне

  • Розділ 6. Спеціальні опитувальні методики. Тести в маркетингових дослідженнях

  • Проективні тести в маркетингових дослідженнях

  • Використання тестів у дослідженнях реклами

  • Лінгвосоціологічні тести (методики, процедури) у маркетингових дослідженнях

  • Розділ 7. Метод експертних оцінок у маркетингових дослідженнях

  • Організація експертного опитування

  • "Мозковий штурм" та його різновиди

  • "Дельфійська техніка" ("метод Дельфі")

  • Розділ 8. Експеримент у маркетингових дослідженнях

  • Експерименти в дослідженнях реклами

  • Пробний маркетинг, його різновиди, методика проведення

  • Розділ 9. Спеціальні маркетингові дослідні методики

  • Desk research

  • Аудит торгових точок (Retail audit)

  • Таємничий покупець (Mystery shopping)

  • Панельні дослідження в маркетингу

  • Споживчі (щоденникові) панелі

  • Телевізійні щоденникові панелі та піпл-метрія

  • Омнібус

  • Ролінгове опитування

  • Хоум-тест

  • Розділ 10. Репрезентативність інформації та вибірка в маркетингових дослідженнях

  • Типи і види вибірок у маркетинговому дослідженні

  • Обсяг і помилка вибірки

  • Розділ 11. Вимірювання, опрацювання та аналіз інформації в маркетинговому дослідженні

  • Спеціальні вимірювальні шкали в маркетингових дослідженнях (Остуда, Богардуса, Лайкерта)
  • Технології опрацювання інформації, результатів маркетингового дослідження

  • Аналіз інформації маркетингового дослідження

  • Частина III. Основні напрямки маркетингових досліджень

  • Дослідження маркетингового мікро-, міді і макросередовища

  • Дослідження конкурентів

  • Розділ 13. Дослідження ринку, товару, споживачів

  • Дослідження сегментів ринку

  • Дослідження товару

  • Дослідження споживачів

  • Розділ 14. Дослідження фірми: вивчення її потенціалу, іміджу, персоналу

  • Імідж фірми: проблеми його дослідження і конструювання

  • Дослідження персоналу фірми

  • Розділ 15. Система інтегрованих маркетингових комунікацій: дослідження реклами, стимулювання збуту і РR

  • Дослідження процесу, основних напрямків, засобів рекламної діяльності

  • Вивчення ефективності рекламних кампаній

  • Дослідження заходів стимулювання збуту і директ-маркетингу

  • Маркетингові дослідження у паблік рилейшнз

  • Суб'єкт PR

  • Засоби, методи, прийоми PR