• використання різноманітних типів і видів питань (відкритих і закритих; особистих і безособових; прямих і непрямих; фільтруючих; проективних тощо);
• правильну побудову опитувального листа;
• правильну постановку цих питань в опитувальному листі;
• забезпечення (при необхідності) гарантій анонімності для респондентів;
• добре організований інструктаж інтерв'юерів і ефективний контроль їхньої роботи;
• добір інтерв'юерів відповідно до встановлених вимог.
У маркетингових дослідженнях, проведених з використанням опитувальних методів, особливе значення має якість, надійність, достовірність інтерв'ю, а отже, важливого значення набувають рівень підготовки її особисті якості інтерв'юерів. Як справедливо відзначає Дж. Хемілтон, ні найдосконаліші методи дослідження, ні сучасні досягнення інформаційної технології не зможуть виправити результат погано проведеного інтерв'ю [70].
Як уже відзначалося, у процесі опитування необхідно також постійно стежити за забезпеченням надійності одержуваної інформації.
Перша і найважливіша складова надійності інформації - її достовірність (валідність). Тобто відповідь на поставлене питання повинна адекватно відбивати ті аспекти дослідження, які необхідно "замірити". Якщо ви ставите запитання типу: "Часто Ви споживаєте кофе?", то отримані відповіді практично неможливо інтерпретувати однозначно. Адже один респондент вважає, що він часто споживає кофе, якщо випиває не менше як три чашки щодня. Інший респондент зазначить, що він часто споживає кофе, при тому, що це всього декілька разів на тиждень. Тому відповіді на подібне питання будуть свідчити лише про самооцінку респондентів.
Репрезентативність одержуваної інформації пов'язана з тим, наскільки в процесі опитування різноманітно були подані у вибірці елементи генеральної сукупності, об'єкта дослідження і, отже, на які об'єкти можуть бути екстрапольовані, поширені отримані результати маркетингового дослідження (проблеми технології організації вибірки в маркетинговому дослідженні розглядаються нижче).
Залежно від характеру необхідної інформації способів її безпосереднього одержання, типів інтерпретації одержуваних даних і деяких інших характеристик виділяють такі підметоди методу опитування: а) анкетні опитування; б) інтерв'ю; в) спеціальні опитувальні методики (останні - дивись розділи 6-7 посібника).
Опитувальний лист і види питань.
Надійність інформації визначається професійністю і чіткістю підготовки опитувального листа, на основі якого проводиться анкетне опитування або інтерв'ювання. Опитувальний лист повинен бути, за висловом Дж. Хемілтона [70], як закон: ясним, недвозначним, таким, що адекватно розуміється. Проблема розробки опитувального листа включає ряд аспектів, пов'язаних із структурою, композицією опитувального листа (порядком розміщення в ньому питань) і правильним формулюванням питань.
Питання: їхні типи, форми, види.
Оскільки інформація надходить у результаті діалогічного питально-відповідного спілкування дослідника і респондента, питання є головним інструментом будь-якого опитування. Маркетолог або соціолог одержує у вигляді відповідей респондентів сукупність одиниць емпіричної інформації, що потім стає основою для встановлення окремих соціальних фактів. Після опрацювання одержують сукупну, узагальнену інформацію - головний результат проведеного маркетингового дослідження. Звичайно виділяють різновиди питань, що різняться за трьома засадами:
• o за змістом (типи питань);
• o формою (форми питань);
• o функціями (види питань).
За змістом виділяють такі типи питань: а) питання про факти і дії; б) питання про мотиви, оцінки, думки. У зв'язку з цим існують серйозні розбіжності, пов'язані як з постановкою питань, так і з трактуванням одержуваних даних. Якщо у випадку з питаннями щодо фактів ми одержуємо досить об'єктивні відомості, наприклад про вік або родинний стан опитуваного, то стосовно питань про думки необхідно старанно інтерпретувати відповіді з урахуванням елементів суб'єктивності отриманої інформації.
За формою виділяють: а) відкриті, закриті і напівзакриті питання; б) прямі і непрямі питання; в) особисті і безособові питання. Відкрите питання передбачає вільну відповідь у будь-якій формі. Такі питання, де не регламентується зміст можливих відповідей, особливо часто застосовують у розвідувальних дослідженнях, при визначенні проблеми і предмета дослідження. Відкрите питання, з одного боку, має значну перевагу, оскільки дозволяє виявити весь спектр, діапазон наявних думок щодо тієї або іншої проблеми. З іншого боку, йому притаманний такий недолік, як неможливість визначити інтенсивність думок: респонденти можуть висловлювати найрізноманітніші точки зору, але при цьому ігнорувати яку-небудь з них, ставлення до якої аналізується у всього масиву опитуваних (можна запитати, які марки телевізорів або автомобілів респонденту подобаються, проте визначити, наскільки і якому відсотку опитаних подобається якась конкретна марка, у такий спосіб неможливо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингові дослідження» автора Полторак В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Опитування в маркетинговому дослідженні“ на сторінці 2. Приємного читання.
