За результатами переговорів сторін з предмету запропонованого контракту або угоди і його умов може бути складений протокол про наміри (protocol of intentions). В цьому протоколі сторони висловлюють свої наміри вступити в контрактні відносини і беруть конкретні підготовчі зобов'язання на визначений термін.
На перший погляд, при простоті процедури і складання документа до таких протоколів необхідно ставитись досить уважно з точки зору недопущення прийняття в них будь-яких зобов'язань надмірного характеру, здатних потягти за собою фінансові вимоги або претензії.
Протокол повинен містити таку мінімальну інформацію:
• назву документу;
• місце складання і дату;
• повні юридичні назви сторін, які беруть участь, прізвище та ім'я представників, їх посади і права;
• предмет обговорення і наміри сторін з цієї проблеми;
• цілі сторін з предмету обговорення;
• попередні зобов'язання сторін;
• зобов'язання сторін за протоколом;
• зобов'язання не розголошувати конфіденційної інформації;
• зобов'язання здійснювати оферти (пропозиції) за предметом протоколу третій особі в період дії протоколу чи зобов'язання за ним;
• термін дії протоколу, після закінчення якого домовленість сторін втрачає силу, якщо обидві сторони (або одна з них) не зробили конкретних кроків у напрямку здійснення будь-яких дій, обумовлених цим протоколом;
• зобов'язання сторін здійснювати всі дії і витрати щодо виконання своїх зобов'язань за цим протоколом за свій рахунок і не висувати фінансових або інших претензій до партнера (додаток 1).
Остання умова є виключно важливою і окреслює ризик кожної зі сторін. Слід зазначити, що на практиці значна частина таких протоколів не має життєвої сили і залишається тільки на папері. Необхідність складання такого протоколу залежить від рішення сторін і від їх практичних намірів. Протокол про наміри може бути корисним при розв'язанні питання про виділення фінансування об'єкту, одержанні кредитів, складанні перспективного плану і в інших випадках практичної діяльності з підготовки контракту, наприклад, при проведенні науково-технічної, екологічної або іншої експертизи, патентних досліджень тощо.
Більш поглиблена і розширена форма протоколу про наміри – попередній договір (interim agreement). В ньому сторони формулюють основні принципи та умови майбутнього контракту і беруть зобов'язання з додаткового оформлення документації, одержання кредитів, пошуку підрядчиків та інше. За таким договором сторони в майбутньому зобов'язуються укласти основний договір на передачу продукції, виконання робіт тощо на умовах, передбачених цим договором. Попередній договір може містити обмежені фінансові зобов'язання сторін із примітками. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору (для господарських договорів або, якщо форма основного договору не встановлена законодавством, то в письмовій формі).
Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (в термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Іноді сторони розуміють попередній договір в контексті генеральної угоди або контракту (general contract), де докладно описують найзагальніші принципи майбутніх взаємовідносин і умов взаємодії. Такий договір має юридичну силу, і посилання на нього дійсні в приватних контрактах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація виставкової діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оформлення результатів співпраці між учасниками і відвідувачами виставки (ярмарку)“ на сторінці 1. Приємного читання.
