Головна проблема кредитних відносин — гарантування платежів за поставлені товари. Найбільш поширеною формою гарантії є вексель.
Векселі можуть передаватися від одного тримача іншому, при цьому на їхньому зворотному боці робиться напис (індосамент) із зазначенням імені нового тримача. Усі векселетримачі мають перед останнім власником векселя солідарну відповідальність із виплат зазначеної у векселі суми. Проте лише наявність банківського підпису (авалю) на векселі може гарантувати останньому тримачу оплату векселя.
На сьогодні великого поширення набула переказна форма векселя — тратта. Виписані продавцем векселі передаються покупцеві, який підтверджує їх підписом (акцептує). Тратти є цінними паперами і можуть бути використані як засіб платежу.
Інша поширена форма гарантування кредитних зобов'язань — гаранти банків, тобто їхні письмові зобов'язання виконати платіжні доручення своїх клієнтів. Найчастіше банківська гарантія застосовується, коли кредит виплачується окремою фіксованою сумою при здійсненні визначених подій (початку експлуатації устаткування, закінчення гарантійного періоду і т. ін.).
Укладаючи договори, сторони повинні застосовувати правові засоби, що гарантують виконання договірних зобов'язань. За невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань у потерпілої сторони виникають збитки, які боржник повинен відшкодувати кредитору.
Договір, як зазначалося вище, — основний документ партнерських економічних відносин. Тому підприємства повинні вживати всіх необхідних заходів для виконання договорів. Якщо ж зобов'язання, передбачені договором і законодавством, порушено, сторони мають право застосовувати майнові санкції. Тому є сенс трохи зупинитися на деяких, найбільше поширених у підприємницькій практиці майнових санкціях.
Майнова відповідальність (санкція) застосовується як засіб впливу на винну сторону з метою спонукати її до належного, тобто повного і своєчасного виконання зобов'язань. Санкції встановлюються у формі штрафу, неустойки, пені, відшкодування збитків.
Штраф встановлюється у відсотковому вираженні або визначеній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконання того чи іншого договірного зобов'язання.
Неустойка (одноразовий платіж) стягується з постачальника за прострочення постачання або недопоставку товарів у відсотках до вартості непоставлених у термін товарів за окремими найменуваннями асортименту.
Пеня — неустойка, що наростає, нараховується за прострочення виконання зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03 % за кожний день прострочення оплати рахунку).
Крім застосування санкцій, кожна зі сторін має право жадати від іншої відшкодування заподіяних порушенням договору збитків у частині, що не покривається цими санкціями. Наприклад, збитки, понесені покупцем (одержувачем) у зв'язку з постачанням йому неналежної якості або некомплектних товарів, відшкодовуються постачальником понад штраф.
У передбачених законодавством випадках невиконання умов договору може призвести до вимоги до сторони, що не виконала зобов'язання, відшкодування збитків. Сплата пені, неустойки, штрафу і відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.
Таким чином, будь-які відносини, що складаються в господарській сфері, мають свої нюанси, специфіку щодо співпраці або порядку її здійснення. Врахувати всі особливості конкретних економічних відносин дає змогу саме договір, при узгодженні якого партнери виходять із реальної ситуації та враховують взаємні інтереси. Економічні зв'язки, підтверджені правильно укладеним договором, сприяють стабільній роботі підприємства надалі, є основою планування, надають можливість оцінити суб'єкти господарювання.
Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)“ на сторінці 2. Приємного читання.
