Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

Інфраструктура товарного ринку

• 4) науково-технічна інформація;

• 5) інформація про середньогалузеві показники, а також показники діяльності сучасних вітчизняних і зарубіжних підприємств, за допомогою яких здійснюється моніторинг платоспроможності і конкурентоспроможності фірми*38.

*38: {Ястремская Е.Н. Инфраструктура товарного рынка [Текст]: Учеб. пособие / Е.Н. Ястремская, Д.В. Райко. – Х.: ИНЖЕК, 2006. – С. 216. }

Законодавчі методи забезпечують правові основи регулювання товарного ринку, що включають захист прав власності, підприємців, найнятих робітників і споживачів. Сукупність правил, що забезпечують конкуренцію на ринку, називається антимонопольним законодавством. Воно спрямоване не на формальну заборону монополій, а на обмеження їх діяльності, сприяючи підтримці конкуренції, особливо стосовно малих і середніх фірм. Антимонопольне законодавство найчастіше зводиться до регулювання ділової обмежувальної практики — розподілу ринку, вертикальної і горизонтальної фіксації цін, дискримінації в торгівлі тощо. Дієвість законодавчого регулювання залежить від повноти та якості законодавчого оформлення процесів виробництва й обігу товарів, а також від ефективності організаційного механізму їх реалізації*39.

*39: {Савощенко А.С. Зазн. вищ.}

Обумовлена законодавством дія виконавчих структур державної і регіональної влади на процеси виробництва й обігу товарів і послуг є адміністративними методами державного регулювання. Адміністративна дія застосовується у процесі цінової, фінансової, кредитної, податкової і митної політики держави. З метою запобігання проникненню на ринок потенційно небезпечних для життя і здоров'я людини виробів застосовується попереднє ліцензування виробництва й обігу окремих товарів. Особлива увага приділяється організації державного контролю якості товарів і послуг, їх стандартизації і сертифікації*40.

*40: {Там само. }

Досвід ринкових перетворень в Україні свідчить, що державне регулювання товарного ринку має чітку межу й за певних обставин може стати суттєвою перешкодою на шляху його розвитку. Це зумовлює потребу в оптимальному поєднанні регулювального впливу держави із дією механізмів ринкового саморегулювання. Серцевиною цього механізму є ринкове ціноутворення за умов конкуренції.

В економічній теорії та практиці ринкового господарювання відомо чимало моделей і методів ціноутворення. Так, В.Я. Кардаш аналізує чотири моделі ціноутворення: "середні витрати плюс прибуток", "забезпечення цільового прибутку", "ціна відчуття цінності товару", "ціна за аналогією"*41.

*41: {Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика [Текст]: підручник / В.Я. Кардаш. — К.: КНЕУ, 2001. — 240 с.}

За всієї різноманітності методів ціноутворення вони мають спільну рису — ціна має відшкодувати витрати виробництва та обігу й забезпечити прибуток власникові товару. Важливою характеристикою ринку є те, що ринкова ціна формується під впливом співвідношення попиту і пропозиції за умов конкуренції. За наявності великої кількості покупців і продавців кожен із них не може помітно вплинути як на загальний обсяг пропозиції, так і на ринкову ціну. Тож для отримання прибутку товаровиробник змушений шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності власної продукції, скорочення витрат на її виготовлення. Завдяки цьому конкуренція стає могутнім стимулом технічного прогресу, виведення на ринок нових видів товарів, зниження витрат виробництва.

До конкретних методів державного регулювання цін належать:

• 1) спостереження за цінами, яке проводиться з метою виявлення зростання вартості життя, витрат виробництва та обігу;

• 2) непряма дія на ціни шляхом зміни ставки відсотка, курсу національної грошової одиниці, митних зборів тощо;

• 4) державне втручання в процес ціноутворення (наприклад, у вигляді підвищення витрат виробництва та обігу за введення вищих норм амортизації, мінімального розміру оплати праці тощо);

• 5) пряма дія державних органів на ціни, яка набуває різних форм (наприклад, у вигляді державних субсидій, зміни ставок податку на додану вартість або акцизного податку, експортних субсидій, митних зборів і обмежень); урядовий контроль у формі фіксації цін або встановлення меж їх підвищення.

Щоб вистояти у конкурентній боротьбі, товаровиробник має пропонувати продукцію, якій надають перевагу покупці та яка забезпечує йому вищий і стабільний прибуток. Саме останній спонукає підприємця розширювати виробництво одних товарів і скорочувати пропозицію інших. Із метою отримання більшого прибутку виробники запроваджують ресурсозберігальні технології. Коригування за допомогою цінового механізму обсягу пропозиції різних товарів уможливлює встановлення на ринку на деякий час балансу виробництва й споживання, певного оптимуму в розподілі ресурсів між сферами та видами виробництва.

За цих умов задоволення суспільних потреб забезпечується за ефективного використання обмежених ресурсів, тобто досягається мета взаємодії регулювального впливу держави та ринкового механізму саморегулювання.

Для подальшого формування товарного ринку, адекватного до вимог соціально орієнтованої ринкової економіки, необхідне вдосконалення його інфраструктури. Для сучасного етапу розвитку інфраструктури характерні деякі проблеми: недостатній рівень культури ринкових відносин, великі транспортні витрати, нестача надійної й повної інформації про функціонування товарного ринку, недостатній розвиток тарно-пакувальної бази, різке скорочення обсягу й асортименту виробничо-технологічних і транспортно-експедиторських послуг*42.

*42: {Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку [Текст]: навч. посіб. / А.С. Савощенко. — К. : КНЕУ, 2005. — 336 с.}

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Характеристика основних елементів інфраструктури сучасного товарного ринку

  • Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні
  • Інфраструктура товарного обігу у взаємозв'язку з маркетинговою діяльністю підприємств на товарному ринку

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Договори, спрямовані на передачу майна у власність

  • Договори на постачання газу, нафти, електроенергії, теплової енергії, води

  • Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)

  • Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • Торговельні доми

  • Рекламні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • -агентства

  • Агентства з директ-маркетингу

  • Засоби масової інформації (ЗМІ)

  • Директ-маркетингові агентства

  • Консалтингові посередники

  • Класифікаційні форми економічного контролю в Україні

  • Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Стратегія і тактика логістики

  • Керування замовленнями в комерційній логістиці

  • Закупівельна логістика. Керування постачаннями

  • Збутова логістика. Вибір каналів розподілу

  • Взаємозв'язок концепцій логістики і маркетингу

  • Логістичні інформаційні системи

  • Перспективи розвитку логістики

  • Нові передумови розвитку і вимоги

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА