• змінює в процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають в загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства;
• здійснює повноваження власника щодо частини акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані в процесі приватизації, зокрема несе відповідальність в межах зазначеної частини;
• продає майно, що перебуває в загальнодержавній власності, в процесі його приватизації, враховуючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;
• створює комісії з приватизації;
• затверджує плани приватизації майна, що перебуває в загальнодержавній власності;
• укладає договори з посередниками щодо організації підготовки до приватизації і продажу об'єктів приватизації;
• видає ліцензії посередникам;
• здійснює зв'язок із місцевими органами приватизації;
• вживає заходів щодо залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації;
• є орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що перебувають у загальнодержавній власності, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передання в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів;
• бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що е загальнодержавною власністю;
• розробляє проекти нормативних актів із питань управління майном, що перебуває в державній власності, і його приватизації;
• бере участь в розробці та укладанні міждержавних угод із питань власності та використання державного майна;
• представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.
Актуальним є питання про форми власності. Вирішальним у визначенні перспектив його вирішення є визначення приватної власності. І тут слід звернути особливу увагу на те, що вперше на законодавчому рівні передбачається закріпити це право як основу свободи, духовної та економічної незалежності громадян. Одночасно з приватною в законодавчому порядку також закріплюється державна і колективна власність.
Поділ власності на державну і приватну об'єктивно пов'язаний із визначенням двох основних суб'єктів права власності: держави й особи.
Щодо колективної власності (власності трудових колективів, колективів-орендарів, колективних підприємств, кооперативів, господарських об'єднань, професійних союзів та ін.), то це самостійна форма власності. Її слід вважати похідною від приватної. Колективна власність — це загальна власність окремих осіб. Вона існує у всіх країнах і є засобом організації співпраці конкретних людей, в межах якого визначаються відносини між ними, порядок управління колективом і власністю. За допомогою такої організації реалізуються функції володіння, користування і розпорядження майном. Фонд має право:
• видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами, контролювати їх виконання;
• одержувати від органів державної виконавчої влади інформацію, необхідну для виконання покладених на Фонд завдань і функцій;
• проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, яке, відповідно до Державної програми приватизації, підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікаційні форми економічного контролю в Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.
