Розділ без назви (1)

Крауз. Да… Дивлюсь я оце на молодь. Погана молодь пішла. Легковажна. Це тільки ми з тобою розумієм, старики. Га?

Запорожець. Та таке якесь действітельно.

Крауз. Повна розпуста. Ну, повна розпуста. Матеріалісти.

Запорожець. Еге.

Крауз. Ти повіриш, у нас уже є офіцери, що не вміють писать грамотно. Єдиний ідеал — нажива.

Запорожець. Та в нас теж чогось би там такого, так не дуже, ну, звісно, всякі.

Крауз. Да?

Запорожець. Один за другого не того…

Крауз. Не що?

Запорожець. Не думають про хороше. Ну хоч плач.

Крауз. Хліб ховають. Заброда каже…

Запорожець. Пусте.

Крауз. Зникають в ліс.

Запорожець. Да ні, поки всі дома.

Крауз. Боюсь, як би чого не сталося.

Запорожець. А що?

Крауз. Зараз набираєм до Німеччини на оборонну роботу.

Запорожець. Чув.

Крауз. Ой, боюсь, щоб не довелось вішати. Закон!

Запорожець. До цього, бачу, йде.