Розділ «ІНШІ РЕДАКЦІЇ»

І молодеє теє горе!

І молодий той грішний рай!

[Січень-квітень 1850, Оренбург]

DUBIA (АВТОРСТВО НЕ ДОВЕДЕНЕ)

Нудно мені, тяжко — що маю робити?

Молитися богу? Так думка не та!

Не рад би єй-богу, не рад би журитись,

Та лихо спіткало, а я сирота.

Нема кому в світі порадоньки дати,

Нема з ким прокляту журбу поділить,

Ніхто не пригорне, як рідная мати,

Ніхто не спитає: «Що в тебе болить?»

Зелена діброва — та що мені з того,

Що вона зелена в чужому краю!..

Цураються люди мене, як чужого,

А чи привітають — жалю завдають!

Вони п’ють, гуляють, у них доля дбає,

А в мене немає — сміються мені:

«Чи бачиш, меж нами ледащо гуляє!»

Ледащо?..А за що!.. Що на чужині!