Розділ «ІНШІ РЕДАКЦІЇ»

Ми не маєм ваги!

Наша воля й слава!»

Пливуть собі співаючи,

Море вітер чує;

Попереду Гамалія

Байдаком керує.

Гамалію, серце мліє:

Сказилося море.

«Нехай казиться», — й сховались

За хвилі — за гори.

Дрімає в гаремі — в садах Візантія,

І Скутар дрімає; Босфор клекотить,

Неначе скажений, то стогне, то виє:

Йому Візантію хочеться збудить.

«Не буди, Босфоре: буде тобі горе,

Твої білі ребра піском занесу,

У мул поховаю! — реве синє море.

— Хіба ти не бачиш, яких я несу

Гостей до султана?»

Так море спиняло