Кобзар
ПЕТРУСЬ (ПОЕМА)
Заприсягла. Питає суд:
«Тепер скажіте, християни,
Хто отруїв його?» Гудуть,
Мов стиха дзвони. «Пані! Пані!»
Громада зично загула.
Тойді на ґанок виходжає
І до громади промовляє Петрусь.
І каже: «Я зробив,
Я генерала отруїв,
А ви не знаєте нічого!»
Взяли Петруся молодого
Та в город в путах одвезли.
Його недовго мордували
В тюрмі, в суді, а в добрий час
В кайдани добре закували,
Переголили про запас;
Перехрестивсь, отак убраний,
І поволік Петрусь кайдани
Аж у Сибір…
[Перша половина 1850, Оренбург]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Тарас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕТРУСЬ (ПОЕМА)“ на сторінці 12. Приємного читання.