Кобзар
МИ ВКУПОЧЦІ КОЛИСЬ РОСЛИ…
І яр, і поле, і тополі,
І над криницею верба,
Нагнулася, як та журба
Далеко в самотній неволі.
Ставок, гребелька, і вітряк
З-за гаю крилами махає.
І дуб зелений, мов козак
Із гаю вийшов та й гуляє
Попід горою; по горі
Садочок темний, а в садочку
Лежать собі у холодочку,
Мов у раю, мої старі.
Хрести дубові посхилялись,
Слова дощем позамивались…
І не дощем, і не слова
Гладесенько Сатурн стирає…
Нехай з святими спочивають
Мої старі… «Чи жива
Ота Оксаночка?» — питаю
У брата тихо я. «Яка?»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Тарас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИ ВКУПОЧЦІ КОЛИСЬ РОСЛИ…“ на сторінці 2. Приємного читання.