Розділ «Олександр Кіхно Творчість Олеся Бердника в європейському культурному контексті»

Світ творчості Бердника цього часу це світ казки, міфу, легенди, в його романах діють чарівні речі — чудодійний келих невмирущості, всевидюще око, чарівний Чорний Папірус. Поглиблюються й філософські рефлектування автора. Двом моїм знайомим в юності трапилися романи Олеся Бердника, саме після читання їх вони зацікавилися філософію і вирішили стати філософами. Зараз одна ця моя знайома написала докторську дисертацію з філософії, а друга кандидатську.

Як вище відмічалося Прометей — це той, хто передбачає, дивиться вперед, але Прометей — це і той, хто розіп’ятий на скелі, подібно до Христа, страждає заради допомоги людству. «У долі Геніальності є святість жертовності, якої немає у долі таланта» — писав Бердяєв. Олесю Берднику довелося ще раз піднятися на Голгофу. Книга «Подвиг Вайвасвати» і особливо «Зоряний Корсар» розлютували КДБ, ЦК компартії та керовані ними держструктури. Олесь Бердник разом з Миколою Руденком організували Українську Гельсінську Групу, після арешту Руденка саме Бердник якийсь час очолював її. В своєму есе «Свята Україна» Олесь Бердник писав про Україну, запорукою вічності якої буде сам Христос, бо це він приніс на Планету вість про Духовне Братство всіх Народів та Племен Землі й Всесвіту.

Знову Голгофа, знову арешт і присуд — шість років ув’язнення і три роки заслання. На довгі 15 років, на ціле покоління читачі були позбавлені можливості читати його книги. Це створило інерцію, яка і зараз відгукується. Дорогою ціною купувалася свобода України. А потім вже в часи перебудови звільнення і третій творчий злет — романи «Хто ти?», «Камертон Дажбога», «Пітьма вогнища не розпалює», «Вогнесміх», «Тайна Христа». У письменника було досить приводів, щоб стати мізантропом, помічати лише ницість людини. Але Олесь Бердник продовжує бачити людину у перспективі преображення і гармонізації. Людина, яка багато страждала, створила книгу великого оптимізму, своєрідну енциклопедію Радості — «Вогнесміх». Радість — це сонячна енергія в людині, вона допомагає преобразити драконів підсвідомості.

Повість про Космоандра. Дивне кохання і дивний експеримент. Духовні учителі з Індії, учні знаменитого Ауробіндо, взяли на виховання на самотньому острові дев’ятеро сліпих дітей. Від дітей приховали саме поняття «сліпі», діти розвивають бачення у таємничому світі психічних енергій. «Вводячи їх у світ слова, логосу, ми з самого початку виробили суворо обумовлений словарний фонд, що відсікав усю мізерію віків, усі визначення нікчемності, агресивності, занепаду, суму, ворожості, заздрості, зради і тому подібних в традиційних перлів планети» — розповідає учитель. Діти виростають гармонійними людьми, які відчувають світ як єдине ціле — Я і Сонце, Я і Море, Я й Інша Людина, вони вчаться бачити ауру і левітувати, вони відчувають енергії предметів і людей і це їм заміняє зір. Герой — Космоандр рятує молоду француженку Жанну Мішо, а вона — досвідчений медик-генург повертає йому зір.

Цей сюжет нагадує легенду про Будду, який вже дорослий побачив стару, потім хвору, а потім мертву людину і осягнув трагічність буття. Космоандр повертає зір і вперше бачить світ розколотим на окремості, око розкололо первісну цілісність — зоряне небо розкололося на окремі зірки, земля відділилася від неба. Космоандр взнає про трагічну історію нашої планети. Всі свої парадоксальні можливості він готовий віддати Землі. Якщо країна ранніх романів Олеся Бердника — це Зоряне Безмежжя, то тепер це Гея-Земля, яку він бачить таємничою, міфічною, живою, сповненою сил. Він бачить і на Землі загадкові колодязі-проходи в інші, паралельні світи, світи, де живуть пращури-предки.

Поєднати мертвих і живих і ненароджених, преобразити Землю на шляхах науки і йоги, любові і збратаної праці — ось мета пошуку Олеся Бердника на новому етапі творчості. Вже не в космічній далині, а на Землі у вогняному колі з’єдналися головні герої роману «Вогнесміх» Гриць Гук і Русалія. Але як і на початку літературного шляху провідною темою залишається духовне і тілесне Воскрешення людини.

«Apostle of Immortality», «Апостол Безсмертя» — так названа одна англомовна книга творів Олеся Бердника і можливо, в цій назві ще раз окреслена головна мета його творчого служіння.

Бібліографія основних творів Олеся Бердника:

(Практично всі книги були видані в Києві).

1957р. — виходить перша книжка — збірка повістей «Поза часом і простором».

1958р. — у співавторстві з Ю.Бедзиком — роман «Людина без серця».

1959р. — романи «Шляхи титанів» і «Привид іде по землі».

1960р. — науково-фантастичний роман «Стріла часу».

1962р. — фантастичний роман «Серце Всесвіту», дитяча повість «Марсіанські зайці».

1963р. — історична повість «Сини Світовида».

1964р. — фантастичний роман-феєрія «Діти Безмежжя».

1966р. — історичний роман «Хто ти?».

1967р. — повісті «Подвиг Вайвасвати», «Розбиваю громи».

1968р. — історична феєрія «Покривало Ізіди».

1968р. — роман «Чаша Амріти», повісті «Дике поле», «Всемогутні дурні».