TextBook — Живий і до цього часу лякає всіх, що попливе у кругосвітню…
— Я бачу, ти любиш її.
— Кого? Інгрід?.. Її не можна не любити. Вона…
У двері хтось постукав.
— Заходьте.
Матрос переступив поріг, приклав два пальці до берета.
— Викликали, пане сюсельман?
— Так, почекайте хвилинку, я зараз закінчу, — Людвіг дописав ще кілька слів і, підвівшись з-за столу, прочитав: «Дорога Інгрід! Твій Кассій — чудовий хлопець. Він усе такий, як був тоді, і, як мені здається, любить тебе не менше, ніж колись… Цілуємо тебе обидва. У нас все в порядку!» Далі підписи… Щодо тексту, заперечень немає?
Касян поглянув на Людвіга. Той посміхався відкрито, привітно.
— Цей текст передайте в Лонгір для фру Крістіансен.
— Слухаю, капітане! — матрос вправно повернувся на підборах і вийшов.
А Людвіг уже знову наливав бокали.
— Тепер за тебе, Яне, — сказав він. — За ту добру силу, яку ти випромінюєш… І без якої в цьому житті було б холодно і незатишно.
— Зажди, до чого тут я? Коли вже тост, то за неї, — він показав на портрет Інгрід.
— Я завжди знав, що ти справжній лицар!
Касян поставив бокал.
— Відверто кажучи, я до цього часу не вірю, що все це правда….
— Що саме? — спитав Людвіг.
— Ну, що ти тут… І що Патрік… І Інгрід… У мене таке враження, ніби все це мені приснилося — і я прокинусь, а всього цього нема. Ні тебе, ні… Їй-богу, мені весь час хочеться тебе торкнутися.
— Їй-богу? І це говорить войовничий атеїст?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тринадцять градусів на схід від Грінвіча» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА ПРИЧАЛ ПЕТРА ДОБРИНІ“ на сторінці 117. Приємного читання.