Хто є хто. На дивані президента Кучми

ДОВГАНЬ: Ну, там, скажімо, кинулися, що там була "четвірка" і так

далі за Мороза.

КУЧМА: У Симоненка страх постійний.

ДОВГАНЬ: Симоненко сам по собі не підходить. Крім того, було

рішення о другій годині ночі віддати голоси Ткаченко Морозу. О 9 годині

вже було політбюро і я Ткаченку сказав: "Зв'яжися з журналістами і скажи,

що ти пожартував". Він так і сказав. На тижні мені каже: "Збирай актив". Це

було вже в четвер. Збираємо, проводять Мороза, а хлопці вже готові. На

Мороза як "нав'язались", він вискочив і пішов від нас. Тобто завдання вже

було виконане. Коли ми пішли, скажімо, до Марчука (один з учасників

"четвірки" - Ред.)... А що Марчук? Марчук нічого не зробить. А далі, я-то

розумів головну ідею, що треба підтримувати.

КУЧМА: Те, що Ткаченко виступив в цілому на підтримку Симоненка,

спрацювало у мінус Симоненку.

ДОВГАНЬ: Ну, я не знаю, як воно спрацювало, але все зроблено

правильно. Але в результаті виявилося, що ми організовуємо боротьбу проти

президента Кучми. Відповідно до домовленості. Вважаю, що так і було.

КУЧМА: Потрібно зрозуміти: вже комунізму будувати не будемо.

ДОВГАНЬ: Леонід Данилович, ну я ж не комуніст і не соціаліст.

КУЧМА: Ну, я так говорю. Уже все, значить. Росія - все. Якби Росія ще