Хто є хто. На дивані президента Кучми

знітившись, запропонувала:

- Та ви не хвилюйтеся, проходьте, сідайте!

Я продовжувала стояти біля входу в номер. Бакай крутився на кріслі,

показуючи голі волохаті ноги. На мене, в свою чергу, витріщалась охорона.

Всі вони були якісь неголені, загальмовані і нагадували скоріше якихось

крутих, ніж сек'юріті президента.

Лариса знову зажадала:

- Дайте мені зараз же цей лист, я його прочитаю!

Я підкреслила, що цей лист адресовано Кучмі.

- Цього не повинно бути! Ми повинні все знати, інакше з вами зараз

будуть розбиратися!

Охорона ще раз заявила, що передати лист президенту не можна - це

суперечить всім інструкціям і установкам.

Раптом один з охоронців ступив до мене зі словами:

- Покажіть, що в листі!

У цей момент я подумала, що зараз буде напад. Здавалося, ще хвилина

і вони скрутять мені руки і відберуть лист. Ганнусі теж стало страшно. Вона

відступила назад, до дверей і почала скоромовкою повторювати по-

німецьки:

- Мамо, мамо! Йдемо звідси швидше! Це дурдом! Я їх боюся!