Хто є хто. На дивані президента Кучми

комерційні пропозиції, а головне - називалися зацікавлені особи і структури,

від імені яких пропонувалися гроші.

У січні 2002р. в інтерв'ю для телекомпанії ВВС Мельниченко заявив,

що посланці від якогось близького до Кучми олігарха намагаються викупити

в нього записи. Миколі пропонували за них круглу суму - 15 мільйонів

доларів. З тих пір майор неодноразово повторював цю історію різним

співрозмовникам. Виступаючи перед британським телебаченням,

Мельниченко також попередив, що у нього є якийсь запис про Ірак, і він ось-

ось його оприлюднить. Про що конкретно йдеться, Микола не уточнював.

Кореспондент ВВС Том Манголд спочатку припустив, що Кучма продавав

Саддаму ракети, здатні нести ядерні боєголовки. Однак в остаточній версії

телефільму прозвучала інформація про поставку в Ірак "Кольчуг".

Запис розмови Кучми з Малевим про "Кольчуги" я вперше почув в

Інтернеті. Зміст їхньої бесіди нагадав мені сцену з радянської кінокомедії

"Іван Васильович змінює професію". Коли самозванець, сидячи на

царському троні, милостиво віддає шведському послу "Кемску волость".

Президент України обговорював угоду з Саддамом всього півтори

хвилини. За цей час Кучма вперше в житті дізнався про "Кольчуги" і

"санкціонував" їх продаж до Іраку. Ініціатором проекту був глава

"Укрспецекспорту". Щоб реалізувати задумане, Малев розраховував