Хто є хто. На дивані президента Кучми

Ще в Чехії я помітив одну характерну рису Миколи. Якщо він вбив

собі щось у голову - боротися з цим було практично неможливо.

Бажання піддати себе тесту на детекторі брехні з'явилося у

Мельниченка давно. Я навіть не знаю, хто підсунув йому цю ідею. Спочатку

майор дуже слабо уявляв собі цю процедуру. Тим не менш, він виставляв її в

якості умови для зустрічей із західними журналістами. Домовляючись з

Патріком Тайлером, він зажадав, щоб кореспондент привіз йому детектор

брехні.

- Я не буду відповідати на його питання, якщо він не привезе детектор!

- Заявив він мені з Болданюком.

Кореспондент "Нью-Йорк Таймс" дуже здивувався цьому. Він вперше

за свою журналістську кар'єру стикався з такою проблемою. До цього ніхто

із співрозмовників, не вимагав перевіряти себе на поліграфі.

Поступово думка про необхідність публічного тесту на детекторі

брехні перетворилася у Мельниченка на нав'язливу ідею. Він згадував про

це в кожній розмові зі мною. Наполягав: шукай в Німеччині, проси в

Америці. Майор переконав себе в тому, що проходження такої процедури

розставить всі крапки над "і", і, нарешті, весь світ повірить у правоту його

звинувачень проти Кучми.

Піддавшись на ці вмовляння, я знайшов в Німеччині якусь фірму, що