майор ще раз з'явився в ефірі української "Свободи". Правда, на цей раз вже
в запису. Микола заявив радіослухачам:
"Я не звертався до жодної країни з проханням про політичний
притулок, бо вважаю, що все таки ситуація в Україні повинна зміниться на
краще і Кучма повинен піти. А до влади мають прийти демократичні сили.
Чому я повинен просити політичного притулку, кого я повинен боятися -
Кучму? Нехай він мене боїться. Якщо я попрошу про політичний притулок в
якійсь країні, то це відразу ж викличе неправильну реакцію".
Однак для західної публіки журналісти видали прямо протилежну
інформацію. У своїй статті від 28 лютого 2001р. в газеті "Дейлі Телеграф"
Крушельницький писав:
"Зараз Мельниченко визнає, що він стурбований за свою сім'ю. Він
думає, що потрібно три місяці, щоб розшифрувати всі записи. "Мені
потрібен захист", - говорить він - "я довіряю Британії, і відчував би себе
там у безпеці".
Публікації Тайлера і Крушельницького були частиною кампанії,
покликаної привернути увагу до долі Мельниченко на Заході. Паралельно
журналісти проводили переговори з офіційними представниками США і
Великобританії. Конкретні пропозиції не змусили себе довго чекати.
"2 березня 2001р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хто є хто. На дивані президента Кучми» автора Микола Мельниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 268. Приємного читання.