Хто є хто. На дивані президента Кучми

березні 2000р. знову намагається запропонувати йому свої послуги. Вельми

показовий діалог розкриває моральний та інтелектуальний потенціал

співрозмовників. Видрін і зараз продовжує своє, м'яко кажучи, непослідовне

лавірування.

ВИДРІН: Мені недавно вдалося побувати в Німеччині та Штатах,

подивитися, як дивляться на Україну з боку, як її оцінюють звідти. Виникає

таке відчуття, що є - вибачте за комплімент, я не люблю компліменти - є

людина, яка думає про загальне, а є кілька угруповань, які думають про свої

корпоративні інтереси.

Я з деякими цими групами намагався співпрацювати і працював, ми

мали на меті знайти можливість координації між двома-трьома групами. Ну,

ось, після двох років безплідних спроб я зрозумів, що це неможливо і в мене

виникає як би таке відчуття, що, може, оптимальний, - це шлях Казахстану.

Я кілька разів був в Казахстані та з великою симпатією спостерігаю. Ми на

початку 90-х років виділили з усіх груп найсильнішу і саму порядну. Вона

працювала під "дахом", як зараз кажуть, європейського банку. Їм були дані

великі можливості і великі права.

І потім під цю групу економічну, коли вони виглядали дуже непогано

фінансово, було створено партію, яка стала домінуючою партією в

парламенті. І це дуже приємно вражає, і чому ми не можемо домогтися так