Вершники на Інгулі

фотографій для першого варіанту, за винятком деяких, отриманих з Росії від

І. Шепетова та з Англії від Т. Карпенко. Їх вміщено на обкладинці. Додано

фактаж, нагромаджений цільовим чи випадковим шляхом на вересень

2013 року, в т.ч. виокремлено підрозділ про племінницю одного з керівників

ЄКУ З. Єремєєву (Нейгауз, Пастернак), коротко розказано про нью-йоркську

книгу спогадів вихованців училища 1965 року (можливість нею

користуватися я отримав лише в середині серпня цього року), про радянські

військові частини ракетників та спецназівців, базовані в колишньому

навчальному закладі. Доповнено список літератури, водночас з нього

311

вилучено назви сплагіатованих (які мають запозичені в інших авторів

матеріали, в т. ч. з нью-йоркських спогадів, без посилань на них) публікацій.

Якщо не виявиться бажаючих фінансувати видання, воно вийде накладом у

кілька десятків примірників, передовсім для бібліотек, музеїв, архіву, які

опрацьовані при написанні книги. Незалежно від того, у якій черговості

побачать світ книга “Вершники на Інгулі” та книга-альбом “Кавалерія”, вони

взаєморекламуватимуть

(що

ми

тепер,