Вершники на Інгулі

факультетів

держпедуніверситету ім. В. Винниченка та машинобудівного коледжу. А

навкруги мріють вічнозелений самшит, гібридна троянда, козацький ялівець.

Можна й не здогадатися не фахівцеві, що стала рідною Ковалівська земля для

окремих екземплярів катальпи, біоти, айланти, гледичії. Над парком лине

передзвін із сусідньої Покровської церкви. У стінах філармонії солов’їно

звучить українська пісня, веселково квітує висока музика. А через перехрестя

від парку запрошує на чергову виставу обласний академічний музично-

драматичний театр імені Марка Кропивницького, де живе аура Корифеїв

національної сцени. У 2009 – 2012 р. його приміщення ремонтувалося. До

130-річчя заснування національного професійного реалістичного театру

українська інтелігенція, громадськість, науковці пропонували перейменувати

вулицю Леніна в Театральну, але за рішенням міськради її частина (колишні

Дворцовая та частина В. Донской) стала називатися Дворцова. Напроти

колишньої кіннотної школи з іншого боку у вересні 2010 року урочисто

відкрито пам’ятник В. Винниченку між корпусами держпедуніверситету його

імені на початку вулиці Шевченка.

Вартовими древньо-молодого парку височіють 160-річні приміщення з

військовою виправкою. Їх історія – в текстах шести охоронних архітектурно-

історичних меморіальних дошок. В їх вікнах уявляються образи красунь