Вершники на Інгулі

начальника училища генерал-майора Ю. Петерс та інспектор класів генерал-

майор В. Лишин. Останній через чотири роки уже в якості начальника

училища разом із командиром І ескадрону підполковником В. Бердниковим

стали хрещеними батьками 25-річного юнкера Арсенія (до цього – Альфонс),

який, відтак, став православним. 1913 р. вступив до другого шлюбу 42-

річний гвардії полковник В. Бердников.

Метричні записи свідчать, що не лише для навчань використовували

юнкери отриману зброю. 1892 р. 18-річний Д. Рябінін застрелився “під час

припадку меланхолії”. Наступного року його приклад наслідував 19-річний

князь С. Гагарін “у повному непорозумінні здійсненої ним дії”. Його батько

забрав тіло для поховання у фамільному склепі на Тульщині. Під час світової

війни у документах церкви реєстрували померлих поранених на фронтах, які,

зокрема, лікувалися у 118-му зведеному евакогоспіталі в приміщенні

громадської жіночої гімназії (тепер – старий корпус держпедуніверситету).

У метричних книгах зустрічаються прізвища купців С. Рутковського,

дворян С. Некори, В. Бракера, поручика О. Галкіна, ротмістра О. Адабаша,

інженерного чиновника С. Губського, доньки генерал-майора М. Левковця,

спадкового почесного громадянина Єлисаветграда Ф. Киреєвського, юнкера

В. Растановича, швейцарського громадянина А. Бігера, штаб-ротмістра князя

О. Ерістова, ст. радн. С. Соколова-Бородкіна, спадкових дворян Величковських,