TextBook Славинський розреготався:
– Ви надто багато на себе берете, пане курінний!
– Побачимо, – спокійно відповів Омелько.
Тут до суперечки втрутився Павлюк:
– Ти ставиш себе в гірші умови, Омельку, попередивши його про свої наміри. Адже кого попереджено, того озброєно.
– Не хвилюйтеся, ваша ясновельможність, я знаю, на що йду. Дозвольте лишень провести такий турнір, і ви впевнитесь – козаки Тимошівського куреня варті набагато більшого, аніж про них думає пан сотник.
Павлюк роздумував недовго:
– Я думаю, така справа піде на користь твоїм сердюкам, Федоре, і твоїм запорожцям, Омельку. А від себе додам гаман золотих тому, хто зможе довести, що його люди кращі.
На підготовку було надано тиждень, протягом якого Омелько міг атакувати гетьманську охорону в будь-який час…
І ось вони зовсім поряд.
– Перший! – чує Омелько крик попереду і трохи ліворуч, кроків за п'ятдесят.
– Пильнуй! – лунає у відповідь з темряви якраз навпроти принишклих запорожців.
– Другий! – чується знову.
– Пильнуй! – знову лунає у відповідь, тепер трохи далі.
– Третій!
– Пильнуй!
– Четвертий!..
Тепер Омелько просувався зовсім повільно, майже зупинився, схожий для сторонніх поглядів на темний кущ завдяки гілкам, приладженим до одягу задля маскування. Позаду нього наїжачилися гіллям ще чотири темних купини. Повільно, дуже повільно наближалися вони до першої лінії возів…
Хвилин через сорок козаки, здолавши не більше двадцяти сажнів відстані, були в таборі. Без поспіху просунулися поблизу порожніх діжок, про які їм говорив Данило і почали витягуватися вузькою смужкою тіні, що пролягла від гетьманського намету. Одного разу Богунові на руку мало не став один з вартових, пройшовши зовсім поряд. Ще раз неподалік загавкав крізь сон сторожовий собака, але, нічого не підозрюючи, скоро затих. Шатро гетьмана було зовсім поруч, і схоже, що відчайдушний задум курінного вдавався – ось-ось вони обведуть круг пальця Славинського з його одвічно настороженими і підозрілими до всіх сердюками.
Раптом зовсім поряд із собою Богун виразно почув голос Славинського:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іван Богун. Том 1» автора Сорока Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 94. Приємного читання.