TextBook – Пора нам звідси чкуряти, – вирішили інші, пакуючи намети. А старі порадилися і сказали:
– Мусимо ті кості поховати. Треба зібрати їх з усього поля.
Так вони й зробили. Позбирали кості, викопали глибоку яму і кинули туди не тільки кістки, але й попіл з багаття. Потім засипали землею, а старі жінки покропили могилу джерельною водою через решето та й по всьому.
І гадаєте табір після цього перекочував на нове місце? Еге, якби ж то так! Не знаєте ви циган. Лишилися вони ще й на третю ніч.
– Нехай там що, а мусимо дізнатися, чи це кості були причоною переполоху.
Позапалювали вони вогні, сидять, люльки курять і чекають, що ж то далі буде.
От і північ настала. Дерева зашуміли, загули, сполохано скрикнула якась птаха. І тут з-під землі почувся стогін – тяжкий такий, що аж душу вивертав. Стогін і плач.
І хоча вже ніхто на циганів не нападав, але склепити їм повіки не довелося. До самого світанку земля стогнала і плакала.
Вранці цигани покинули лисинецьке поле.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Легенди Львова» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦИГАНИ“ на сторінці 4. Приємного читання.