– А скажіть нам, паніматко, що то ви робите?
– Ой, горопашні мої! Якби ви знали, яка напасть на вас чекає, то обминали б мою хату десятою дорогою.
– Та йдіть, що ви таке кажете? Яка напасть може чекати нас у хаті такого поважного купця?
– Відразу видно, що ви не місцеві. Хай же вам буде відомо, що мій муж – неабиякий харцизяка. Оце він поназапрошує гостей, буцім-то на вечерю, а мене заставляє товкти в ступі сало доти, доки товкач не вкриється густо тлущем. Тим часом приведе сюди ще кількох таких самих як він шибайголів і давай гостям оцього товкача в задниці запихати!
Як зачули цигани теє, то вмить зірвалися на ноги і дьору! А тут і чоловік підоспів.
– А де ж гості?
– А бодай тебе з твоєю циганвою! Вони вкрали казан хашу і чкурнули. Купець вискочив на вулицю як був – з торбою хлібаі! справді побачив, що цигани кивають п'ятами.
– Та чого ж ти витріщився! – вилаялася жінка. – Біжи доганяй!
Купець кинувся навздогін, волаючи:
– Гей! Стійте! Зупиніться! Дайте бодай навальника вмочити!
Він мав на увазі вмочити хліб у хаш, а цигани подумали, що про товкач йдеться і з переляку так почесали, що аж у Брюховичах відхекалися.
Вернувся купець додому, перекусив пісним хлібом і спати завалився. А жінка підігріла хаш, винесла його в садок, де вже її коханець чекав, та удвох любенько й змолотили цілий казанок.
ЦИГАНИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Легенди Львова» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІРМЕНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.