TextBook – Вмію співати на криласі… й так… Вмію грати…
– На чому ти вмієш грати?
– Та… на будь-чому, – сміливо випалив, бо й справді будь-який струмент ішов мені до рук. – На скрипці, на сопілці, на кобзі.
– Ну, це ми перевіримо, – діловито сказала Уляна й вела мову далі, мовби правила вивід. – А що ти цікаве знаєш?
– Не розумію…
– Ось Яків розповідає про Олександра Македонського, царя Кіра, Святослава…
– Я… Їх не люблю, – відказав тихо, переконано. – Вони – кровожери, убійники.
– А кого ж ти любиш?
– Бориса і Гліба. Святого Антонія Печерського…
Я бачив, що Уляна розглядає мене, яко диковинну істоту, й зовсім упав духом, адже розумів, що такий парубок не сподобається їй зроду-віку. Але іншим я не міг бути, брехати не вмів.
– А ким би ти, Іване, став, якби вивчився? – правила своє Уляна.
– Ну, якби висвятили…
– З тебе вийшов би хороший піп.
– Правда? – зрадів я. – З чого ти взяла?
– Ну, ти такий… Тихий, богобоязливий, скромний…
Я ріс у власних очах. У моїх грудях звинувся теплий клубочок і котився, котився вгору до серця.
– І пісний, як богоявленський коржик.
Клубочок розсипався на холодні крихти.
– Ти, мабуть, ще й не цілувався? – Дівчина пронизала мене стрілами очей.
Я випростався з гідністю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гетьманський скарб [Серія:"Історія України в романах"]» автора Мушкетик Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І Гетьманівна“ на сторінці 12. Приємного читання.