Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

– Ні.

– Про економіку та фінанси?

– Вгадав, куме. Позич на пляшку.

Кум Степан приїхав у гості до кума Івана в Снятин. Гуляють, дійшли до ратуші. Кум Степан поглянув угору на годинник і каже:

– Куме Йване, вашого годинника треба відрегулювати.

– Навіщо? Місто маленьке, кожен знає, що як на ратуші годинник показує четверту, а віддзвонює шосту, то в дійсності є п’ята.

– Куме, ти так швидко й гарно все робиш, що тобі жінка каже, як дякує?

– А то їй на зло. І словом не прохопиться! Бачив би ти, як вона від гніву зеленіє, коли немає до чого прискіпатись.

Директор школи викликав Петра і з порога:

– Ваш син погано вчиться!

– А в якому він класі?

– Куме, ти колись до церкви не ходив, бо парторг не пускав. А тепер чому не ходиш?

– Та парторга соромно! Бо не вмію так гарно хреститися, як він.

– Як живеш, куме?

– Якщо завтра буде гірше, ніж сьогодні, – то нормально, якщо краще – то погано.

– Куме, ваш син кинув каменюку в мою машину!

– Влучив?

– Слава Богу, ні.

– То не мій син!

– Куме, коли моя жінка починає співати, я мерщій біжу з хати!