Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

– Та що ви! Така небезпечна робота не для нього. Він лише розчісує левам гриви і чистить їм зуби.

– Куме, як тигри не з’їдять того приборкувача, що їм у пащеки голову пхає?

– Дивіться, який він миршавий, хіба такий може бути їм до смаку.

– Куме, чи не можете ви позичити мені тисячу гривень?

– Можу, але не хочу.

– Думаєте, що я не захочу їх вам віддати?

– Захотіти – захочете, але не зможете.

– Кумо, як ти змінилася, постаріла, посивіла, зуби втратила…

– А ти, кумо, геть не змінилася, як була пащекуватою – такою і залишилась.

– Куме, дивіться, які котеджі! Живуть же люди! І за які тільки гроші вони будуються?

– За наші, куме, кровні.

– Тоді дулю їм під носа! Ходімо до Марії, проп’ємо останні, щоб їм не дісталися.

– Куме, винайшли новий препарат проти облисіння!

– Який?

– Випив три краплі – і на одного лисого менше.

– Куме, вийшов дуже строгий новий указ про боротьбу з розкрадачами державного майна!

– Колись мій дід, коли виносив останній пуд пшениці з комори, кричав жінці: «Маріє, замкни комору, щоб ніхто нічого не вкрав!»

– Куме, читав, що в якійсь країні невірну жінку запихали у мішок з котом і кидали в річку. Я б таке і в нас запровадив.

– А де ж, куме, скільки котів набрати?

Сидять Іван і Петро біля двору: