– Ну, не плач… Не такий ти вже й старий… не такий ти вже й смердючий…
– Куме, після декількох випитих пляшок скажи мені, але по правді, чому ти мене називаєш джином?
– Бо як тільки я сідаю їсти і відкриваю пляшку, ти одразу й з’являєшся.
– Куме, чому горілку п’єш?
– Бо рідка. Була б тверда – їв би.
Після хорошого банкету, де були і пісні, і танці, і бійки, кум запитує кума:
– Ну як забава?
– Нічого.
– А хочете, куме, загадку?
– Давай.
– Скільки у мене зубів?
– Ну… вісімнадцять.
– Правильно. А в якій руці?
– Куме, як буде по-українськи «о’кей»?
– Так і буде.
Ідуть два куми напідпитку. Побачивши гарну жінку, один другому каже:
– Ти глянь-но, яка!
– А комусь то вона вже й набридла…
Питає кум у кума:
– Куме, а чому ти лисий?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні» автора Кононенко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анекдоти давні і сучасні“ на сторінці 159. Приємного читання.