Розділ «Галина Крук Запасний вихід»

на останньому віражі,

розтринькавши на дурнички весь їхній кредит довіри,

усі ті діти, що намагалися розвести її на любов,

навіть те єдине, якого вона не змогла народити,

усі ті домашні улюбленці і кімнатні рослини, що довго

не витримували в її присутності жити, —

вони не дозволять їй зіскочити на ходу

вийти сухою з води, змінити якесь із правил

бо той, хто веде її на мушці, немов межу

між голим і голубим, між праведним і невправним,

хто змішує на полях чорноземи і сніги,

хто схрещує навмання лінії на руці,

хто мочить тебе щодня, як булку у молоці,

виносить тебе на поверхню, як потопельця вода

хто ставить тобі шах-мат, приносить тобі киш-миш,

хто грає в тобі пінг-понг (хіба ти не чуєш цей стук), —

та все ж він виводить її з оточення дальніх і ближніх,

із різних рядів і лав, з лавсторі, з обіймів, з рук

хоч знає, що не довести – немає шляхів простих

і доки ще стих не стих над нею й копають яму