TextBook – Будь здоров, Михайле; добраніч і приходь! Прийди з чим-небудь до пана, щоби я тебе ще бачила! Я буду за тебе молитися і слова не зломлю. Вже най буде, як буде!
– Може, чей, не застрілять мене! – жартував він вимушено. – А коли мене й поцілить яка куля, то, може, не загину відразу. Я міцний, і недурно кажуть, що я як той медвідь. Сава вимовляється все тим, коли не хоче мішки з насінням виносити на під. «У тебе плечі, як у медведя, – каже він, – неси ти!»
Вона ступила вперед і подалася вперед.
– Я вже йду, Михайле, вже пізно!
– Я тебе підведу!
– Ми не маємо тут обоє місця, бачиш? Стежка така вузька, а що мені з того, як ти будеш іти за мною?
– То я піду вперед тебе! – відповів він весело.
– Так я не буду видіти твого лиця. Все одно, чи вперед, чи назад, я хочу видіти твоє лице.
– То я буду йти побіч тебе.
– То хіба жодне з нас не буде йти серединою стежки. Грудою зле йти!
– Ще й ослабнеш з того! – сказав він із здержуваним усміхом, і вона усміхнулася.
– Потолочимо колосся! – сказала вже цілком лагідно й щасливо, погладжуючи пестливо рукою тяжке золотисте колосся, між яким тепер темнів високий блават[77]! – А се ж гріх, воно таке гарне!
– Так іди ти вперед мене! – промовив він. – Нехай тебе добре затямлю! Коли піду вже геть звідси, буду між чужими й сам чужий, як буду на варті стояти, буду тебе згадувати. Ідемо обоє нашим полем – буду гадати – ти все навперед мене, вузенькою стежечкою, а я за тобою. Відтак ти обернешся й усміхнешся до мене, а я поцілую тебе…
У тій хвилі вона подалась у ході з жахом о один ступінь назад. Заєць біг житом і перебіг блискавкою стежку близько її ніг. Вона розсміялася.
– Бодай же тебе! Як же я злякалася!
– Бо ти дівчина! – відповів він із легким глумом у голосі. – Я ловлю їх, як мухи!
Десь у гущавині жита обізвалася знову перепелиця.
Вона станула мимоволі і заслухалася.
– Перепелиця підпілітькає, – сказала майже побожно, – а сверщки галасують, мов наймити.
– Бо ніч ясна; вони люблять місячні ночі. Галасом своїм заповнюють тишину, мов цітками! – відповів півголосом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Земля (збірник)» автора Кобилянська О.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Земля Повість“ на сторінці 28. Приємного читання.