– Де ж ти пробував? І, пробач, як ти вижив? – і вже за спину: – Карпо, скажи, нехай принесуть нам узвару грушевого… А ось Северинові й чогось міцнішого. Та й мені троньки… і закусить чимось.
Северин поставив до ніг дві торбини: в одній якісь убогі пожитки, в другій вгадувалася бандура. Розправив руді, спалені вітрами й жарким сонцем вуса:
– Де я, Кириле Григоровичу, не бував. По тому по всьому, як притримали вас у Петербурзі, а нам сказали, що гетьманщини більше не буде, подався я, попри всі заборони, на Січ. Там вже теж царські наглядачі-конфісканти орудували, але я більше по риболовецьких гардах ховався-тинявся. Весною по протоках, прогноях, озерах, в літі на Дніпрі матулою ловили рибу, жили по островах. Перш ніж отаборитись десь там, треба було вибити гадюк, їх там гибіль. – Випив чарку, втер вуса. Лице вузьке, шрамувате, а волосся довге, спадає аж до шиї. – Отож як цариця-вовчиця, – й поглянув на колишнього гетьмана, як він сприйме таке, пригнічений, упокорений, – як цариця-вовчиця зруйнувала Січ, розлетілись козаченьки, як перепели з скошеного лугу: хто на Кубань, хто в Новосербію служити панам, а трохи нас сіло в байдаки й подалися в край далекий, чужий – за Дунай. Як у пісні: «Світ великий, край далекий, та ніде прожити…». Я краще на бандурі, без неї розучився говорити.
Дістав стареньку темну бандуру, тихо повів по струнах:
Ой цариця загадала, а Грицько пораїв,
Щоб зігнати запорожців та аж до Дунаю…
Вже на річці Базавлуці і москалі стали,
Славні ж хлопці-запорожці пили та гуляли.
Ой вже ж москаль Запорожжя кругом облягає,
А наш батько Калнишевський того й не гадає.
Ой із Низу, із лиману вітер повіває,
А вже ж москаль, а вже москаль Січ обступає.
Васюринський козарлюга не п’є, не гуляє
Та вже свого отамана рано пробуджає.
«Та встань, батьку-отамане, кличуть тебе люде,
Ой, як станеш ти на башти, москаля не буде!..»
А запорозькі отамани, як орли, літали
Та свого батька кошового вірненько благали:
«Та позволь, батьку, позволь, батьку, із шаблями стати,
Не одному генералу з пліч голову зняти!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Останній гетьман. Погоня» автора Мушкетик Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Останній гетьман“ на сторінці 77. Приємного читання.