TextBook Мара, омана нічна!..
«Ні, єсть! Єсть! - криком кричить у грудях серце, тремтить.- За мурами, за морями, украдене - тільки єсть! Шукай! Питай! Змагайся! Однімай! Розбивай мури!»
І не береться сон - ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками.
А до вікна припадає гілля - тужить, побивається своїми жалями. Хмари в небі, як хвилі - вирують, вергають валами; горить між ними місяць, як вершок золотої скелі серед моря, горить, бризками сипле.
А вітер ганяє, а вітер гасає - шматує, ламає те бідне, обшарпане дерево, безвісти листя односить.
Утомиться, притихне на часинку, далі зашумить, загуде люто-люто; брязне гіллям у шибку, ніби шпурне мені межи тихі стіни оберемком нових спогадів, свіжіших жалів.
На тобі добро твоє, втішайся та збавляй ночі довгої, осінньої.
ВІТЕР
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Осінні новели» автора Васильченко С.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСІННІЙ ЕСКІЗ“ на сторінці 10. Приємного читання.