— Пити… Дай… пити!.. — з неймовірним зусиллям попросив Чеслав.
Мара на якийсь час зникла, а потім з’явилася знову і, піднявши йому голову, піднесла до губ дерев’яний ківш із водою. Чеслав, зробивши кілька жадібних ковтків, поперхнувся й закашлявся. Кашель відгукнувся гострим болем у боці. Чеслав скривився.
— Тихіше, очманілий! Помаленьку пий! — незло прикрикнула на нього жінка.
Угамувавши спрагу й відчувши полегшення, він одразу запитав про найважливіше:
— Маро, де я?
Стара Мара поклала долоню йому на чоло, а забравши, похитала головою й, прицмокуючи язиком, відповіла:
— У лісі, звичайно, де ж тобі бути? — а помовчавши, додала: — Твоє щастя, що трава прибережна мені знадобилася. Весь запас скінчився. Брела уздовж річки, дивлюся: що за колоди на бережку валяються? Наблизилася — бачу: то зовсім і не колоди… Ось і знайшла вас, безпам’ятних та посічених. Гілками накрила, почала виходжувати. А то б так і згинули…
— Нас? — не зрозумів Чеслав.
— Угу… Лежали соколи, обійнявшись, як рідні, — кивнула Мара кудись убік.
Тільки тепер, повернувши голову в тім напрямку, куди вказала баба, Чеслав побачив, що він у курені не сам.
Неподалік від нього лежав… чужинець! Нерухомий, із заплющеними очима.
Тільки тепер, побачивши поруч із собою свого суперника, Чеслав згадав усе, що з ним трапилося напередодні, наче липуча завіса тіней спала йому з прозрілих очей.
«Брат Неждани!.. Та я ж його…»
— Навіщо ти його зі мною… поруч?..
Мара сердито звела брови й із суворим докором зиркнула на Чеслава.
— А що ж, він хіба не людський годованець?.. Йому ще гірше від тебе дісталося.
«Значить, живий…» — Чеслав відчув, як усередині його ослабла якась натягнута мотузка, що стискувала дихання.
— Маро, запитати хочу… Увижалося мені, наче в гарячці… Чи була тут… вовчиця? Була?..
Мара пильно подивилася на пораненого, і в її очах з’явився якийсь дивний вираз. Чи то сумніву, чи то подиву, чи впевненості в якійсь своїй думці чи здогаді. Та голос не виказав таємниці її роздумів:
— Звідки мені знати?.. Може, і була…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чеслав. В темряві сонця» автора Тарасов В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Полювання. Кров за кров!“ на сторінці 5. Приємного читання.