Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Доктор Дутка, що мав п’ять казкових кімнат

у сусідстві із власником закладу шевського,

в тіло дому вмурований був, мов атлант,

з бородою білою, як у Грушевського.

Доктор Дутка, що жив по пахких словниках,

із балконом у сад, у бузковість і вогкість,

і солодку траву, всю в живих слимаках,

доктор Дутка, мов жінку, кохав Одинокість.

Трохи згодом, на схилі розтрачених літ,

опинився в мішку з безпорадністю птаха.

Це тоді він світіння почув на чолі

і за ширмою спав, наче ангел на цвяхах.

І тріщали креденси, крісла. І горіх

стародавніх епох усихався найдовше.

Скільки чорних панчіх, капелюшків і бліх!

Попіл сипався з книг, налипав на підошви,

вилітали в непам’ять за вітром слова,

у колодязях мови робилось діряво,

та світила, мов люстра, стара голова,

і шумів амариліс — кімнатний диявол.