Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Я забув, коли напивався п’яний,

я забув, як смакує чарка.

Солов’їне горло чи олов’яне —

все одно слід мочити, оскільки я не

просто так отримав сан Патріарха!

Патріарх не може жити в неволі,

Патріарх повинен жити в Тиролі,

при дворі в короля Олелька.

Виконання в суспільстві моєї ролі

є тотожним вживанню до хліба солі —

проковтни, в кого ширша пелька!

Я багато не багну, а прошу чемно,

щоб мені не чутися під’яремно,

я для творчості мушу мати горівку.

Щоб амури не тріпалися даремно,

Патріархові мусить бути гаремно.

(До під’їзду прошу таксівку.)

Патріарх не протягне і дня без свята.

Відчуваю: зараз (а сніг — як вата)

три царі, спотикаючись, вийдуть з гаю.