Біля одвірка стояв і скреготів зубами…
БРАТ.
— Якщо ти брешеш, — несподівано спокійно озвався лікар, — ноги твоєї більше тут не буде.
Щось знайоме проглянуло в його очах. Андрієві не треба було придивлятися, щоб зрозуміти, що то прокинувся недавній сумнів.
Ось і добре. Він піде звідси і дорогою спалить усі рахунки. Всі обіцянки.
На попіл.
— Брешу, Ігоре Васильовичу. — Андрій підвівся й пригладив долонями ще мокре волосся. — Я просто хотів дещо перевірити. І вибрав для цього не зовсім цивілізований спосіб.
«А ви, звісно, мислили собі, що я пригнався, бо мені не вистачає грошей на вашу дієту. Про мене, то можете мислити так і надалі…»
— Вийди, — раптом кинув у бік Остапа хірург, не зводячи погляду з гостя.
За хвилину:
— Я сказав — вийди.
Ще за хвилину:
— Не сердь мене.
І все це — не повертаючи голови.
Андрій досить виразно уявив собі, що відчув би він, якби батько вигнав його з його ж кімнати в присутності його ворога. Батько, на якого він покладав такі надії!
Завал!
Чутно було, як сходами вниз збігли кроки.
— І що конкретно ти хотів перевірити?
Починалося найцікавіше.
— А ви не спізнитеся на роботу?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Репетитор» автора Хома Анна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анна Хома Репетитор“ на сторінці 41. Приємного читання.