Розділ «ПІД ЗАГРОЗАМИ»

М. Кацман, керівник наукового центру «Гіппократ», заслужений лікар РРФСР, кандидат медичних наук: Я. Пантюхін, керівник наукового центру СВЧ «Біотехніка», гол. інженер НДІ «Гідрохім»; Б. Михалевський, доктор технічних наук, професор Ростовського держуніверситету; В. Русаков, зав. кафедрою хірургії РОДНДІ, доктор медичних наук; В. Балязин, зав. кафедрою нейрохірургії РОДНДІ, доктор медичних наук».

Колишній директор ЦРУ Уільям Кейсі незадовго до своєї смерті згодився розповісти американському журналістові і письменникові Ларрі Коллінзу про все, крім експериментів над мозком. «З його мовчання, — каже письменник, — я виніс упевненість в існуванні сенсаційного небезпечного досьє».

Контроль над мозком, останньою невивченою областю людського організму, відкриває тривожні перспективи. Як вважають в паризькому НДІ, очолюваному відомим неврологом Прошантцом, «це не тільки означає, для прикладу, можливість створення досконалого детектора брехні, але водночас дає можливість маніпулювати свідомістю, тобто вторгатися в святая святих людського організму. Подолання цього порога відкриє жахливі перспективи, скажімо, створення надлюдини або недорозвинених людей, керованих, на взірець ляльок-маріонеток, магнітними імпульсами».

Як говориться в недавній доповіді секретних служб Пентагонові, Радянський Союз має зброю, здатну «психологічно дезорієнтувати противника…» Ніхто не знає, що це означає насправді. Однак Коллінз, не торкаючись, між іншим, висунутих деякими вченими гіпотез про те, що ніби були «телекерованими» Джон Хінклі, який здійснив замах на життя Р. Рейгана, і терористи-самогубці на Близькому Сході, які сідали за кермо напханих вибухівкою автомобілів, дає зрозуміти, що в Москві далеко просунулися в поглибленому вивченні діяльності мозку. Це підтверджує, окрім усіх інших, колишній офіцер КДБ Микола Хохлов, якого Коллінз зустрів у фінансованій ЦРУ лабораторії парапсихології в Сан-Бернардино. Суть сказаного Хохловим така: «В СРСР досягли вирішального етапу, який можна зрівняти з 30-ми роками для досліджень в галузі атома».

«…Проваджувані за броньованими дверима секретних лабораторій експерименти по «перетворенню людської свідомості», про які Коллінз не став говорити, тим часом лишаються таємницею». (Журнал «Панорама». Італія 1989).

Достоту відомо, що багато країн, в тому числі й наша, розробляють так звану зброю третього покоління, куди експерти зачислюють і психотронну.

Достоту відомо, що вчені, часто на військові та інші спецзамовлення, досліджують, як діє СВЧ-випромінювання на живе, клітину, «на поведінкові функції людини (створення біороботів)» (з «Переліку даних, заборонених для публікації», 1990 рік).

Достоту відомо, що радянська репресивна система вдосконалювалася з року в рік, і правонаступник КДБ — МБР — досі вважає за краще мовчати, бо багато з його ешелонів, попри всі понаддемократичні заяви нових вождів, діють і далі.

Нарешті, навіть в останні місяці з допомогою приладів спеціалістами зафіксовано інтенсивне спрямоване випромінювання в десятку московських квартир, мешканці яких давніше скаржились на опромінення.

Можливо, серед жертв опромінення знайдуться справді хворі, а може, такі, що стали ними після психотронного насильства протягом багатьох років.

Недавно утворена московська ініціативна група по екології житла укладає картотеку людей, опромінюваних, згідно з їхніми заявами, у власних квартирах. Сьогодні в списку сотні адрес.

І нарешті аргумент, для мене особисто найвагоміший: в неофіційних бесідах ряд співробітників КДБ і Міністерства оборони підтвердили, що історія В. К. цілком вірогідна.

До речі.

Химерна об'ява з'явилася недавно в «АіФ»:

«Продам унікальний пристрій, з допомогою якого можна стежити за життєдіяльністю сусідів (бачити й чути)» С.-Петербург».

В. Умнов».

«Комсомольська правда» 9 июня 1992 р.

Щодо об'яви з «Аргументів і фактів» я міг би нагадати читачам про американський фільм «Слівер» (з відомою кінозіркою Шарон Стоун), який недавно йшов на наших екранах. Там оте обладнання «для стеження за життєдіяльністю» вже не тільки рекламується, а діє в одному з наймодерніших американських хмарочосів.

Можуть сказати: то в Москві, а то в Америці, ми ж сьогодні живемо в незалежній демократичній Україні, де нічого схожого немає і не може бути.

Я міг би нагадати, що живемо не просто в незалежній Україні, а на уламках страхітливої імперії, тому не завадило б час від часу поглянути собі під ноги.