Люблю тебе. Ти знов часами мій —
У небесах, розверзнутих над нами.
«Ти, ще був мені ти. Ти, що був мені, був мені ти…»
Ти, що був мені ти. Ти, що був мені, був мені ти.
Запеклася не кривда, а кров. Запеклася на рані.
Ти хотів не піти. Ти хотів полишати мости —
Після того, як сталося так, що убиті останні
Із моїх молитов за тобою, що наче плачі,
Після того, як води потопу зімкнулись на шиї.
Ти, що був мені ти, — ти і далі приходиш вночі,
І цілуєш в уста, доки сіль засипаєш під вії.
«Прокладаючи шлях земний…»
Прокладаючи шлях земний,
Як ріка серед інших рік,
Я несу на вустах тяжкий
Теплий холод твоїх повік.
І у морі свого плачу,
Наче камінь, сточивши щем,
Я возношуся і лечу,
Щоби впасти на світ дощем.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 200. Приємного читання.