Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

тут поруч був, що поглядами враз

вони поміж собою зіштовхнулись,

все спорожніло вмить, і водночас

те, що мільйони знали, з чим зіткнулись,

до неї переходило від нас;

вона і він; все, бачене тобою,

все мало тільки там свою вагу

і страх також. Налякані обоє.

Тоді він заспівав їй вість благу.

Вірші

Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава…

Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава:

чорні робочі долоні, стрижена голова,

зранку стоять на зупинках, неприкаяні, як пірати —

тимчасова адреса, країна напівжива.

Мають свої страхи, шанують свій закон,

не потребують змін, сміються із заборон.

Які можуть бути зміни в тому, чого не існує,

і які заборони можуть бути під час похорон?

А ось твій, Маріє, син говорить дивні слова,