Підсудний: Мені зараз важко відповісти. Був один випадок... Жив у Ярі такий хлопець... Базарний Степан... Але це теж...
Голова: Где он сейчас? Живой, убитий?
Підсудний: Убитий.
Голова: На фронте?
Підсудний: Ні, не на фронті, його німці вбили в нашому яру.
Прокурор: Разрешите, товарищ председатель! Об этом подсудимый раньше не говорил, в протоколах такой фамилии нет. Нужно хорошенько разобраться.
Голова: Итак, что подтолкнуло вас пойти на измену Родине? Вы пошли в полицию по собственному желанию?
Підсудний: Із власної волі.
Голова: Для того, чтобы потом начать сотрудничество с партизанами?
Підсудний: Ні, тоді я не думав про це.
Голова: И все-таки, как вы сами утверждаете, давали партизанам секретные сведения через Антона Яголу?
Підсудний: Я вже казав про це.
Голова: Что подталкивало вас идти на такой риск?
Підсудний: Я не давав собі в тому звіту.
Голова: Неужели немцы так вам потакали? И тот самый, как его звали... Газе, гестаповец?..
Підсудний: Я не про те. Я просто не знав, чому даю Антонові ті секретні розклади. І мене це дратувало: не хотів, а давав. І про каральні експедиції повідомляв так само.
Прокурор: А сейчас вы, конечно же, знаєте, правда?
Підсудний: Ні.
Голова: Товарищ прокурор, не в такой форме...
Прокурор: Прошу прощения, товарищ председатель. Подсудимый, вы принимали участие в вылазках националистической банды? Имею в виду банду Олега Поповича.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Яр» автора Білик І.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯР Роман“ на сторінці 514. Приємного читання.