Розділ «ПРОФПРИРОДНІСТЬ»

у якій вільні, ніби розляглися диванами,

і минають тільки, коли абетка сплива.

Мовчатимемо, поки дві пари наших вуст

не зіллються з голосами внутріутробних

дітей, які пальчиками умовну криву

креслять – поганих подій і добрих.

Я помру, бо втоплюся в твоєму морі,

у якому розкішне, як хвилі, намисто.

Ти вмиратимеш там, де пускає корінь

зернина, як усе необхідне і ненавмисне.

відхідняк героїв

погостюють і підуть в домовину перепрошую додому

у ліфті ще доп’ють останню пляшку і зникнуть

сни з декоративними рибками на їхніх постелях

відбитки пальців які формуються від натискання певних літер на клавіатурі

і вранішня вода яка вмиваючи їхні обличчя лягала на них прозорою маскою

всі ці нашарування

зникатимуть з кожним поверхом

хоч усі гості і помістилися в один ліфт

деякі з них попрямують не вгору а вниз